Прикметники

«нужденна дружина» тощо.

Український прикметник нужденний має інше значення; він не є синонімом слів злиденний, бідний і більше підходить за значенням до слів жалюгідний, виснажений, зморений: «Розважає душу вбогу нужденне серденько» (П. Куліш); «В його лице нужденне, сухе, поморщене» (І. Нечуй-Левицький); «Худоба нужденна, миршава, та й то рідко в котрого ґазди й є» (І. Франко).

До російських висловів нуждающиеся члены семьи, нуждающаяся жена українськими відповідниками будуть: члени сім'ї (або родини), що потребують допомоги, або бідні члени сім'ї; дружина, що потребує допомоги, бідна дружина, дружина, що (яка) має потребу в чомусь, дружина, якій треба допомогти.

Останні, інші, решта

«Більша частина присутніх пішла додому, а останні залишились на нараду»; «Дійсні члени залишились, а всі останні вийшли». В обох цих фразах слово останні виступає недоречно.

Прикметник останній означає «той або такий, далі від якого вже нема іншого»: «Поки зберемо, то й останнє здеремо» (М. Номис); «Велелюбний отче, невже оце твоє останнє слово?» (Леся Українка). Такого змісту нема в двох наведених на початку фразах, а через те там треба було поставити слово решта або інші: «решта лишилась на нараду», «всі інші вийшли».

Не до речі стоїть слово останній і в такій фразі, взятій з одного сучасного оповідання: «Петров, Амбуладзе й Сокирко наздоганяли втікачів, але останній спіткнувся й упав». Тут це слово пантеличить читача: хто це впав - останній із переслідувачів чи хтось з утікачів? У таких випадках краще сказати замість останній слово третій або повторити прізвище - Сокирко.

Перекладнúй і перекладáцький

Інколи, через звукову схожість, плутають слова перекладний і перекладацький, тому пишуть: «Перекладна робота потребує тонкого знання обох мов». Прикметник перекладний походить від іменника переклад і стосується не роботи перекладача, а продукту його роботи - перекладу: «В історії українського народу, в його духовному зростанні велику роль відігравало друкування.

. перекладної літератури українською мовою» (Вісник АН УРСР). Де мовиться про роботу перекладача, треба послугуватися словом перекладацький: «Перекладацька мисль і перекладацький недомисел» (О. Кундзич). Звісно, в наведеній на початку фразі треба було написати: «перекладацька робота».

Пúковий чи винóвий?

Із якогось часу київська опера стала друкувати на своїх афішах назву п'єси «Пикова дама» замість «Винова краля», як писалось і говорилось раніш і як наводить і тепер Українсько-російський словник АН УРСР.

Нагадаймо назви мастей у картах: винó - по-російському пúки, жир - трéфы, дзвíнка - бýбны, чúрва - чéрви («В яку масть ви ходите? Нащо жир, коли треба дзвінки або вина?» - І. Нечуй-Левицький).

Від цих іменників - назв мастей - творяться й відповідні прикметники: винóвий (винова краля), жирóвий («Очі витріщив, як жировий туз». - М. Номис), дзвінкóвий (дзвінкова краля - Словник за редакцією А. Кримського), чирвóвий («У буденні дні все в халатику та в халатику або й так вискочить - боса, підтикана. А тепер, бач, яка краля чирвова». - І. Рябокляч).

Нагадаймо за одним заходом і українські назви фігур у картах: нúжник або фúлька - по-російському валéт, краля -

<< 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 >>

Схожі роботи