Прикметники

треба забувати й інших слів: справжній («ці квіти - не справжні». -Леся Українка), справді «Чи снилось це мені, чи справді так було?» - І. Нечуй-Левицький), насправді («Інспектор у нас - людина молода, погарячився, а насправді не зробить лиха». - С. Васильченко), на ділі («На словах так, а нa ділі інак». - Словник за редакцією А. Кримського).

У наведених на початку фразах правильніше було б сказати: «справжня подія», «справді не бачив», «насправді це була авантюра».

Слова дійсний, дійсно (дійсне), в дійсності виступають на своєму місці в таких фразах: «Ви бачите тут одно з дійсних чудес сучасної косметики» (М. Коцюбинський); «Ватя. . . примітила дійсне сільське своє життя, дійсні свої обставини» (І. Нечуй-Левицький); «Так дійсно воно й було» (з живих уст); «Я це дійсно знаю» (Словник за редакцією А. Кримського).

Домашній і свійський

«По двору ходило багато домашньої птиці», - читаємо в одному сучасному оповіданні, де автор не замислився над різницею слів домашній і свійський.

Прикметник домашній означає «той, що живе в домі або стосується дому»: «Домашнього злодія не встережешся» (М. Номис); «Іван хоче оповідати про своє життя домашнє» (М. Коцюбинський), а свійський - «не дикий, приручений»: «Коли нема диких (качок), то з досади і свійських лупить» (О. Стороженко); «На цвинтарі поміж бабами та дівчатами дибали чотири свійські журавлі» (І

Нечуй-Левицький). Миша - дика тварина, але коли вона живе в хаті, її звуть домашньою мишею на відміну від такої ж дикої - польової, що водиться в полі.

Слово свійський буває синонімом слова звичний: «Соломія затулила вуха й заплющила очі. Ця пітьма більш знайома, більш свійська, не так мучила її» (М. Коцюбинський). Інколи ним користуються як відповідником до російського нaшeнский: «Колись шляхта та свійська старшина в ярмо запрягали» (П. Кочура).

Дpyжний і дружній

Через звукову подібність слів дружний і дружній їх часто плутають і ставлять не там, де слід: «Дружніми зусиллями здолали ми всі перешкоди»; «Передайте мій дружний привіт усім товаришам». Дружний - це «одностайний, той. що має спільні інтереси з іншими»: «Тут ми самі, дружною силою, можемо собі допомогти» (І. Франко); «Дружній (у називному відмінку - дружна) череді вовк не страшний» (М. Номис). Іноді це слово має значення «швидкий, нестримний»: «Весна була рання, дружна» (3. Тулуб).

Слово дружній означає «приязний, народжений дружбою»: «Дружня розмова» (П. Куліш).

Отож, у двох перших фразах треба було сказати: «Дpyжними зусиллями здолали», «дружній привіт».

Живопúсний, живопúсно, малярський, мальовнúчий, мальовнúчо (мальовнúче)

3 деякого часу прикметник живопúсний і прислівник живопúсно, що походять від іменника живóпис, майже витиснули на сторінках наших періодичних і неперіодичних видань давно відомі українські слова малярство, малярський, мальовнúчий, мальовнúчо.

В одній газеті читаємо; «Випускники живописного (?) факультету захищають нині свої дипломні роботи»; бачимо в журналі: «Які живописні краєвиди над Ворсклою!»; запевняє автор белетристичного твору, що його персонаж: «Уміє живописно оповідати».

Русизм живопис трапляється в українській мові: «Кинути живопис і естетику я й не можу й не

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Схожі роботи