Прикметники

бути худоба в спаш, ракета на війні («3нялись серед пітьми ракети, запущені з протилежного берега». - О. Гончар), якась річ, що її запустили в воду («На запущену принаду накидаються лини». - П. Воронько); зaпyщеним (по-російському вонзённым) може бути щось гостре - ніж, пазурі, зaпyщеними, цебто довгими, відрослими, можуть бути борода, кучері («Запущена, як у того попа, борода». - 3 живих уст). Нема потреби тулити це слово й туди, де є напохваті інші, відповідніші слова, тому, коли мовиться про тяжкий стан людини, неохайний вигляд парку, саду або кепсько наладнані справи, там краще казати занедбана людина, занехаяний садок, занедбані справи, ніж запущена людина, запущені справи тощо.

Здíбний, здáтний, зyгápний

Чи слова здібний, здатний, зугарний є цілком тотожні, чи між ними є якась значеннєва різниця? Ні, це - не зовсім тотожні слова. Іменник здібність, який виник від прикметника здібний, означає «наявність природжених задатків якогось таланту, розумових властивостей чи нахил до якогось уміння»: «Софія виявила неабиякі здібності» (А. Шиян). Тому й прикметник здібний указує на наявність у людини певних природжених властивостей: «3дібний, як віл до корита» (М. Номис); «Мая був талановитий, здібний і освічений юнак» (Ю. Смолич).

Іменник здатність, похідний від прикметника здатний, означає «набута властивість чи підхожість людини або речі до чогось»: «Не кожен має здатність так прислужуватись, як він» (із живих уст)

Через це й прикметник здатний прикладають до людини, що підо впливом тих або тих умов у житті набула певних властивостей, а не народилася з ними: «Він на таке - не здатний» (із живих уст); «Мені ці халяви - не здатні, бо малі» (Словник Б. Грінченка).

Близьким до здатний є прикметник зугарний: «Я не знаю, чи зугарен він хоч слово ласкаве сказати» (М. Кропивницький); «А ми доженемо. - 3угарні!» (Панас Мирний).

Отож, треба казати: «Ця людина визначається неабиякими математичними здібностями», - а не здатностями, «він може (здатний) таке сказати», - а не здібний.

 Злісний і затятий

«Ніякі вмовляння й попередження не допомогли, і він став злісним п'яницею», - читаємо в репортерській замітці й міркуємо: чи ця людина, що пустилась берега, стала тільки без просипу пити, чи в неї воднораз і зіпсувалася вдача - стала злісна, як то виходить за репортером, бо прикметник злісний є насамперед відповідником до російського злобный: «Під удари вітру злісні, що летить над морем нив, відчинив вікно я пісні, серце пісні відчинив» (В. Сосюра). Але з дальшого читання тексту бачимо, що йдеться тут не про вдачу, а тільки про те, що п'яниця став непоправний, не піддавався ніякому впливу. На такий випадок є в українській мові слово затятий: «Коли він - такий затятий, то й я буду затятий» (Словник Б. Грінченка). Отож у репортерській замітці треба було написати: «став зaтятим п'яницею».

Проте прикметник злісний може бути відповідником і до російського злостный, коли йдеться про рослини чи комах, наприклад, злісні шкідники: «Насіння для посіву треба цілком очистити від домішок бур'янів, особливо злicних» («Колгоспна виробнича енциклопедія»).

Зі сказаного випливає, що не слід користуватися словом

<< 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 >>

Схожі роботи