Принципи побудови патопсихологічного обстеження

План

1. Патопсихологічний експеримент.
2. Бесіда патопсихолога з хворим та спостереження за його поведінкою.
3. Схема патопсихологічного дослідження порушень психічної діяльності дитини молодшого і середнього шкільного віку 

1. Патопсихологічний експеримент.  

Патопсихологічне обстеження включає в себе ряд компонентів

1. Аналіз історії хвороби
2. Бесіда з хворим
3. Спостереження
4. Дослідження з допомогою різних методик
5. Експеримент та співставлення експериментальних даних з анамнестичними даними.

При проведенні патопсихологічного експерименту відбувається вивчення порушень психічних процесів і особистості в спеціальних створених умовах, які забезпечують максимальний прояв порушень. Патопсихологічний експеримент здійснюється за допомогою конкретних прийомів вивчення психічних функцій – експериментальних методик. Ці методики апробовані практикою і довгі роки застосовуються в клініці. Найкращий та найповніший опис цих методик зробили Рубінштейн, Зейгарник, Полякова.

Правила проведення патопсихологічного експерименту

1. експериментатор повинен моделювати психічну діяльність людини в праці, навчанні, спілкуванні
2. в експерименті необхідно виявити структуру не лише порушених, але і залишених збережених форм психічної діяльності
3. побудова експериментальних прийомів повинна враховувати можливості пошуку рішень самим хворим, а також дозволяти патопсихологу приймати участь у діяльності хворого для того, щоб знати, як хворий сприймає допомогу експериментатора і чи може він цією допомогою скористатися
4. експериментально – психологічні прийоми слід направити на розкриття якісних характеристик психічного захворювання
5. результати експериментального дослідження точно фіксуються
6. програма дослідження хворого не може бути стандартною, бо залежить від клінічної задачі і особливостей хворого.

Особливо уважно слід відноситися до вибору методик при патопсихологічному дослідженні дітей. В цьому випадку методика визначається віком дитини, рівнем її інтелектуального розвитку, наявністю чи відсутністю мови, рухових чи сенсорних порушень. Багато методик мають відмінності для різних вікових груп, деякі з них адаптовані для дітей з порушенням діяльності аналізаторів. Патопсихолог зобов’язаний володіти експериментально – психологічними методиками, бо саме вони є основними засобами вивчення порушень психічної діяльності.  

2

Бесіда передує експерименту і складається з двох частин спілкування психолога і піддослідного чи хворого проводиться поза експериментом, тобто до і після експериментальної роботи. В бесіді психолог повинен уникати обговорень з хворим його хворобливих переживань чи галюцинацій, або хоча б не робити цього за своєю ініціативою. Це має запитати лікар. Психолог в своїй бесіді повинен враховувати відношення хворого до ситуації експерименту і до самого експериментатора.

Бесіда проходить безпосередньо під час експерименту. Патопсихолог при цьому допомагає хворому під час виконання експериментального завдання.

Види допомоги при проведенні бесіди

• Просте перепитування (наприклад, психолог просить повторити те чи інше слово, оскільки це зосереджує увагу хворого до зробленого чи вимовленного).
• Стимуляція подальших дій (наприклад, словами «добре», «далі».
• Запитання про те, чому піддослідний зробив ту чи іншу дію. Ці питання допомагають йому зосередити власні думки.
• Підказка, порада діяти тим чи іншим чином.
• Демонстрація дій і прохання самостійно повторити цю дію.

При описі окремих методик зазвичай вказують, які види допомоги вданому випадку можливі.