Принципи побудови патопсихологічного обстеження

реакції в стані фрустрації. В дея­ких ситуаціях може бути бажаним з'ясування парамет­рів екстраверсії, нейротизму, особливостей темпера­менту тощо.

На основі отриманих даних психолог може дійти таких висновків:

чи є взагалі в даної дитини порушення психічної діяльності або її проблеми пов'язані тільки з недоліка­ми мікросоціальної ситуації розвитку;

якщо є, то який тип порушень переважає в даному випадку, які механізми привели до його формування (структура первинного та вторинного дефектів, явище ретардації, асинхронії тощо);

чи потребують виявлені як психологічний діагноз феномени втручання чи ні (є соціальна дезадаптація, формується вторинний дефект, стан погіршення і т. д. );

яка зона найближчого розвитку дитини, ким та на якому рівні може бути проведена корекція порушень розвитку (достатньо зміни виховного підходу; бажано змінити місце та форми навчання; необхідна консуль­тація спеціаліста іншого профілю: лікаря, логопеда; необхідні та можливі психокорекційні та психотренін­гові заходи).

Патопсихологічне обстеження підлітків має особливості.

  • бажано визначити наявність та тип акцентуації характеру.
  • мотиваційній структурі особистості, спрямованості, самооцінці.
  • реакції адаптації, порушення у формуванні потягів, особистісні кризи.

Відзначимо ще декілька умов, що відображають специфіку патопсихологічного обстеження дітей.

Велике значення має встановлення гарного контак­ту з дитиною. Якщо при обстеженні дорослого пози­ція психолога може бути нейтральною, то спілкування з дитиною потребує від експериментатора активності. Слід створити не просто доброзичливу атмосферу, а вміти зацікавити дитину (особливо маленьку) завдан­нями, задати позитивно насичений емоційний тон, щоб дитині хотілося продовжувати виконання експе­риментальних завдань

Тому з дітьми дошкільного ві­ку патопсихологічне обстеження проводиться у вигля­ді гри. Для школярів більш прийнятна ситуація, яка відображає навчальний процес, коли дитина немов демонструє дорослому свої знання, вміння та здібнос­ті. Однак якщо психолог бачить, що в молодшого школяра ще не сформувалася навчальна мотивація (що вже саме по собі дає підставу припустити психіч­ний недорозвиток), то обстеження слід перевести в ігрову форму.

Обстежуючи дітей середнього шкільного віку, дуже важливо обміркувати стиль спілкування з підлітком, а також те, як пояснити йому мету обстеження. Врахо­вуючи важливість цих питань, ми розглянемо їх до­кладніше в наступних розділах. Не менш докладно ми проаналізуємо надалі й застосування методу спостере­ження за поведінкою дитини під час обстежень, за її реакцією на успішність виконання завдань.

Для правильної організації патопсихологічного обстеження дитини необхідно мати окреме приміщен­ня, куди б не заходили під час експерименту сторонні, де б не було яскравих предметів, що відвертатимуть увагу; бажано, щоб якомога менше проникав шум.

Патопсихологічне обстеження, звичайно, проводиться суворо індивідуально. Якщо дитині менше за 6 років, то допускається присутність матері (або особи, що її замінює). Не слід проводити обстеження, якщо дити­на перевтомлена або, навпаки, сильно збуджена, якщо вона голодна чи тільки-но поїла, якщо вона нездужає, відчуває біль або інші види дискомфорту. За необхід­ності повторних обстежень бажано проводити їх в один і той самий час.

Патопсихологічне обстеження дітей проводиться у формі навчаючого експерименту. Якщо в дитини ви­никають труднощі, їй треба допомагати. Це можна зробити у вигляді загальної стимуляції (підбадьорю­вання, похвала), організації діяльності, навідних запи­тань, прямої підказки, навчання на мате­ріалі аналогічного

1 2 3 4