Принципи проектування програм
Альтернативою С та С++ виступає мова Паскаль, яка має багато реалізацій (в тому числі сучасна програмна система Delphi), кожна з яких завдяки чіткому синтаксису мови гарантує не лише синтаксичний, але і семантичний контроль.
Крім них до групи універсальних мов програмування відносяться, наприклад, Basic, Visual Basic, Ada, Modula, кожна з яких має свої особливості, а отже, і свою область застосування.
Спеціалізовані мови розробника програмного забезпечення використовуються для створення лише спеціалізованого програмного забезпечення. Такими є: мови баз даних (Fox-Pro, SQL та програмні системи Access, Oracle, Paradox), мови програмування прикладних програм для мереж (Java-Script, VBScript) та інші.
Мови програмування низького рівня, до яких відноситься асемблер, дозволяють здійснювати програмування практично на рівні машинних кодів. При цьому можна досягти оптимальних критеріїв як з точки зору часу виконання програми, так і з точки зору ресурсів пам’яті. Але ці мови не придатні для створення великих програм та програмних систем, принаймні тому, що не підтримують принципів структурного програмування. Вони використовуються для невеликих програм або у вигляді вставок в програми, написані мовами високого рівня.
Крім вибору мови програмування можливий і вибір середовища програмування, тобто професійного програмного комплекса з вбудованим текстовим редактором, компілятором, компонувальником, налагоджувачем, тощо, наявність яких значно спрощує створення програм.
В загальному випадку вибір мови програмування визначається характером проекту.
Створення універсальних програм
Під універсальністю будемо розуміти принаймні незалежність програми від конкретного набору даних. Один із шляхів створення універсальних програм полягає у використанні іменованих констант замість “загадкових чисел”, якими є звичайні константи в програмі.
Приклад:
(* гірший варіант *) for i := 1 to 25 do a[i] := 0. 0; | (* кращий варіант *) const n = 25; … for i := 1 to n do a[i] := 0. 0; |
Універсальність програми економить час подальшої роботи над нею, спрощує внесення змін і забезпечує широкі можливості використання. Тому:
Якщо незначна зміна або доповнення може зробити вашу програму корисною для якогось іншого випадку, ніколи цим не нехтуйте.
- Використання бібліотечних підпрограм.
Використання бібліотек стандартних підпрограм значно спрощує створення великих програмних проектів. Поцікавтесь змістом бібліотеки, яка підтримується вашим професійним середовищем програмування – можливо, в ній є деякі потрібні вам функції.
Не слід переписувати функцію обчислення квадратного кореня!
В нагоді також можуть стати відкриті розробки колег, якщо вони ретельно відтестовані, а також підпрограми, наведені у літературних джерелах (ці останні обов’язково слід перевіряти перед використанням).
Використання бібліотечних підпрограм збільшує надійність і зменшує складність програмування.
Встановлення мети проекту.
При створенні програмного проекту неможливо досягти найкращих критеріїв якості