Принципи психологічного консультування

передана без його згоди ні в які суспільні або державні організації, приватним особам, у тому числі, родичам або друзям. З цього правила існують виключення (про які клієнт завжди попереджається заздалегідь), спеціально обговорені законом у багатьох країнах. У нашій країні таким винятком, мабуть, можна вважати ситуацію, коли психолог довідується про щось, що є серйозною загрозою для життя. Але, звичайно ж, навіть у цій ситуації його дії повинні бути максимально обережними і співвідноситися з інтересами клієнта.

Розмежування особистих і професійних стосунків. Існує чимало дуже досвідчених і професійних консультантів, що потрапляли в пастку, переходячи з клієнтами на дружні стосунку, або намагаючись надавати професійну допомогу своїм друзям і найближчим родичам. Цей шлях приховує в собі чимало небезпек і не лише тому, що будь-які рекомендації й одкровення з близькими легко знецінюються але і за багатьма іншими причинами. Зокрема, установлення тісних особистих стосунків між консультантом і клієнтом призводить до того, що консультант уже не може зберегти об’єктивну і відсторонену позицію, необхідну для ефективного вирішення проблем клієнта.

Залучення клієнта до процесу консультування. Для того щоб процес консультування був ефективним клієнт повинен почувати себе максимально залученим до бесіди, яскраво й емоційно переживати усе що обговорюється з консультантом. Для того щоб забезпечити таке залучення, психолог повинен стежити за тим, щоб розвиток розмови мав для клієнта логічний зрозумілий вигляд а також щоб людини не просто «слухала» фахівця, а їй було дійсно цікаво. Адже лише в тому випадку, якщо зрозуміло і цікаво усе що обговорюється, можна активно шукати шляхи вирішення своєї проблемної ситуації, переживати й аналізувати її.

Прийняття клієнтом відповідальності за те, що з ним відбувається

У ході консультації локус скарги клієнта повинен бути переведений з інших на себе. Без вирішення цієї задачі досягнення якихось реальних результатів не можливо. Лише в тому випадку, якщо людина відчуває свою провину і відповідальність за те, що відбувається вона буде дійсно намагатися змінитися і змінити свою ситуацію, у протилежному випадку вона буде лише очікувати допомоги і змін із збоку оточуючих.

Описані вище принципи психологічного консультування поширюються і на телефонне консультування. Але, так як телефонне консультування має свою специфіку, то у ньому виокремлюється ряд пріоритетів. Зупинимось на них детальніше.

Сучасна телефонна служба в Україні в основу свого етичного кодексу заклала принципи анонімності та конфіденційності. Суть першого з них в тому, що абоненту не потрібно вказувати своє місце народження, називати себе або надавати будь-яку інформацію, яка загрожує таємниці його особистості. При звертанні по телефону клієнти не зобов'язані називати себе або повідомляти про місце свого перебування. Це дає їм можливість вільно розповідати про особисті проблеми і складні ситуації, що в силу анонімності виявляються ніби відділеними від нього, і клієнт може на них «поглянути збоку». У одних таке ставлення формується поступово в ході консультативного діалогу, інші використовують анонімність, обговорюючи ситуації, що трапилися нібито з їх близькими або знайомими, але насправді мають відношення безпосередньо до них. І в тому, і в іншому випадку консультанту необхідно формувати і підтримувати у клієнта сприятливу для соціально-психологічної корекції позицію «погляду збоку», яка сприяє більш продуктивному сприйняттю складної кризової ситуації.

1 2 3 4 5 6