Природа говоріння

План 

  1. Поняття мовленнєвої діяльності. Структура мовленнєвого акту.
  2. Мовленнєві помилки.
  3. Теорії походження мовлення.
  4. Стохастична модель говоріння.
  5. Модель безпосередніх складових.
  6. Трансформаційно – генеративна граматика Н. Хомського.
  7. Теорія рівнів мови Ч. Осгуда.
  8. Модель Л. С. Виготського.

1.

 Існує 4 види мовленневої діяльності:

 - слухання, говоріння – як усне спілкування;

 - письмо, читання – як письмове спілкування.

 Мовленнєва діяльність – це процес породження і сприймання мовлення.

 Одиницею мовленнєвої діяльності є не слово, а висловлювання.

 За О. О. Леонтьєвим, мовленнєва діяльність – це система мовленнєвих дій, які перетворюються у навички.

 Мовленнєві дії пов’язані з мовленнєвими актами – одиницями мовленнєвої комунікації.

 Основні риси мовленнєвих актів:

  1. Наявність не менш 2 – х осіб;
  2. Намір;
  3. Цілеспрямованість;
  4. Конвенціональність (мовленнєвий акт базується до вимог тієї чи іншої культури, традицій);
  5. Залежність від мовця (від його настрою, самопочуття).

 Виділяють такі основні класи мовленнєвих актів:

- Інформативні (мета: передача інформації);

 - Спонукання (запитувати, наказувати);

- Акти прийняття зобов’язань(обіцянки, клятви);

- Акти, що виражають емоційний стан (вибачення, вітання);

- Декларативні (офіційне мовлення).

 Структура мовленнєвого акту за О. О

Леонтьєвим:

 Мотив – Думка – Внутрішнє програмування (внутрішнє мовлення): лексичне розгортання, граматичне конструювання – Моторна реалізація – Зовнішнє мовлення (звучання).

 На кожному етапі породження мовлення, діє механізм контролю за її здійсненням.

2.

 В психолінгвістиці накопичений чималий матеріал, пов'язаний з помилками при говорінні і сприйманні мови. Так ще в 1895 році Мерінгер, якого вважають «батьком» мовних помилок, опублікував список з більш як 8 тисяч мовних помилок.

 До мовних помилок відносять: паузи, виправлення, повтори, заміщення, а також обмовки, описки тощо.  

3.

 Відносно зародження мовлення в філогенезі немає єдиного рішення. Передбачається, що мова зародилася більш 50 тис. років тому, але ніяких точних доказів цього немає.

 Згідно вітчизняної теорії, мовлення виникло в процесі праці. Завдяки використанню мовних знаків людини, могла координувати дії членів трудового колективу, і навіть більше, людини вже могла не здійснювати фізичну дію, а лише мовну. Тобто мовна дія почала заміняти фізичну, реальну дію, і виконувати функцію впливу на іншу людину.  

4.

 Стохастична модель говоріння, була запропонована в 1963 році, Дж. Міллером та Н. Хомським. Вони вважали, що мовлення – це певна послідовність елементів, де поява кожного нового елементу мовного ланцюга, залежить від появи попередніх елементів.  

5.

 Модель безпосередньо складових, також пов’язана з іменами Дж. Мілера та Н. Хомського. Передбачається, що мовлення людини, ділиться на складові елементи – ядерні прості речення. В сукупності ці прості речення і складають складні речення.  

6.

1 2 3