Проблема корекції психічного розвитку в дитячому віці

План 

  1. Порушення особистісного розвитку в дитячому віці.
  2. Замкнутість і її корекція.
  3. Корекційна робота з дітьми, у яких є проблеми із самооцінюванням

      Список літератури


1. Порушення особистісного розвитку в дитячому віці.

 Порушення особистісного росту надзвичайно розповсюджені як в дитячому, так і в дорослому віці. Часто виявляється, що за тим чи іншим порушенням когнітивних процесів (відставання в розвитку розумових здібностей в дитини) приховується порушення особистісного розвитку (Г. М.  Бреслав, 1990).

 Можливо, це будується на тому, що в практичній педагогіці більш уваги приділяється розвитку когнітивних процесів, а не особистості. Спроби цілеспрямованого формування особистості найчастіше зводяться до пояснень дитині, що вона повинна здійснювати моральні вчинки і переживати моральні почуття. Такі обставини і обумовлюють різні психологічні проблеми і навіть відхилення від розвитку.

 Поняття відхилення в особистісному розвитку охоплює велике коло явищ: формування антисоціальної мотивації, появу емоційних порушень (страхів, агресивності) і порушень вольової сфери (слабка воля, капризи, впертість, негативізм), низький рівень соціальної компетентності

 Порушення формування особистості, як в емоційній, так і в інших сферах, умовно можуть бути розділені на два класи:

 - специфічні для певного вікового етапу (наприклад, відсутність комплексу пожвавлення в 2-3 міс. є серйозною перешкодою для подальшого розвитку дитини);

 - неспецифічні (загальні) – такі порушення у будь-якому віці підлягають корекції, наприклад, відсутність ситуативності емоцій.

 Г. М. Бреслав (1990р. ) описує ряд специфічних проявів, емоційних порушень в дитячому віці, які є показниками відхилення в особистісному розвитку.

 В немовлячому віці емоційними порушеннями особистості є:

 · відсутність “комплексу пожвавлення”(діагностується в 4 міс. )

 · затримка у появі різноманітних форм зовнішнього прояву емоцій, відсутність чітких мімічних реакцій, зокрема, посмішки, яка в нормі виникає в 3 міс.

 · неадекватна емоційна реакція на дію дорослого (наприклад, плач у відповідь на догляд матері);

 · апатія і байдужість дитини в ситуації взаємодії з іншою людиною.

 На другому році життя емоційними порушеннями є:

 · відсутність емоційного підключення, яке є основою спілкування дитини з дорослим; відсутність сингонії на 2 році життя рахуватися серйозною аномалією процесу розвитку особистості;

 · висока інтенсивність і довго тривалість емоційного підключення, “застрягання” емоційного процесу, який в нормі в дитини раннього віку достатньо швидко виникає і зникає;

 · відсутність чітко диференційованої емоційної реакції на різних людей (існує тісний зв’язок між рівнем активності і симпатією);

 · відсутність позитивних емоцій при появі нових іграшок;

 · побоювання безпечних предметів і через мірна обережність;

 · емоційна фіксація на якомусь одному предметі;

 · депресія, тривалість якої неадекватна силі впливу;

 · амбівалентна поведінка (дитина не знає, що вибрати, проявляючи хвилювання, тривогу).

 У дошкільному віці:

 · відсутність емоційної децентрації, яка проявляється в нездібності співпереживати іншій людині ні в реальній ситуації, ні при слуханні, наприклад, казки;

 · відсутність сингонії (здібність відкликатися на емоційний стан іншої людини);

 · відсутність специфічного феномену емоційної саморегуляції для дошкільного віку “почуття вини”, пов’язаного з новим типом самосвідомості («я це зробив») і здібністю емоційно повертатися в минуле;

 · багато негативних емоцій і фобій дитини.

1 2 3 4 5 6 7

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні