Проблема маніпуляції масовою свідомістю

ви­борчих кампаній"?

Коротко, це — система засобів ідеологічного і духовно-психологічно­го впливу на свідомість виборців з метою от­римання їх підтримки, за умов приховування справжньої мети та намірів.

Одним із потужних засобів впливу на виборців є телебачення. Недаремно сучасні вибори називають телевиборами.

Часто від роботи на телебаченні залежить результат виборів. Ефективним засобом інформаційного впливу на виборців після телебачення є радіо. Радіоматеріали направлені на пенсіонерів, домогосподарок та представників професій, які під час роботи не вимикають радіо.  Для багатьох верств населення джерелом інформації все ще залишаються газети. Останнім часом у передвиборній гонці почали широко використовувати рекламні газети.

З розвитком таких телекомунікаційних си­стем, як Інтернет і загальною доступністю населення до них стало простішим впроваджен­ня технологій маніпулювання свідомістю і поведінкою  людей на міждержавному рівні. Які ж прийоми для маніпулювання свідо­містю використовують ЗМІ?

Анонімний авторитет. Цей прийом вве­дення в оману відноситься до так званої "сірої пропаганди". Давно доведено, що од­ним з ефективних методів впливу є звернення до авторитету. Авторитет, до якого звертаються, може бути релігійною чи вагомою політичною фігурою, діячем науки тощо. Ім'я авторитету не повідомляється. При цьому для більшої переконливості мо­жуть цитуватися документи,  оцінки експертів, звіти свідків та інші матеріали. Наприклад, "Вчені встановили. . . ", "Доктори рекомендують. . . ", "Джерело з президентсь­когооточення повідомляє.

. ". Які вчені? Які доктори? Яке джерело? Інформація, що повідомляється таким чином, в більшості випадків є брехнею. Посилання на неіснуючий авторитет додають їй солідності й ваги в очах пересічних громадян. При цьому джерело не ідентифіковане і відповідальності за помил­кове повідомлення журналісти не несуть.

Буденна розповідь. Якщо потрібно "при­вчити" людей до насильства, крові, вбивств, усякого роду лиходійств, то щодня в ЗМІ повідомляється про найтяжчі з них. Через декілька тижнів такої обробки населення перестає реагувати на найжахливіші злочини і масові вбивства, що відбуваються в сус­пільстві. (Наступає  психологічний ефект звикання).

Такий прийом дозволяє ЗМІ зберегти ілюзію об'єктивного висвітлення подій, але, в той же час, девальвує значимість того, що відбулося, створює у масової аудиторії уявлення про дану подію як про щось мало­значне, що не потребує особливої уваги і,тим більше, суспільної оцінки.

Ефект бумеранга. Це ті граблі, на які ре­гулярно наступають можновладні угруповання. При організації тотального цькуван­ня свого опонента, вони "забивають" його до такої міри, що в результаті він починає викликати жалість і симпатію у широкої аудиторії. Те ж сааме трапляється, коли влада вирішує боротися з поширеними в суспільстві негативними чутками — довіра до чуток тільки підсилюється. Ефект бумеранга може мати і протилеж­ну дію. Так, перенасиченість ефіру рекламою того або іншого кандидата починає ви­кликати  роздратування аудиторії.

Ефект присутності. Прийом був введе­ний в практику нацистською пропагандою. Включає низку трюків, які імітують ральність, їх використовують при "репортажах з місця бою" та в кримінальній хроніці, фабрикуючи заднімчислом зйомку "реального" затримання бандитів чи автокатаст­рофи. Ілюзію "бойової обстановки" створюють, наприклад, різкими рухами камери та порушенням її фокусу. При цьому все  виглядає так, ніби оператор в страшному хви­люванні, під вогнем знімає реальність. Ілюзія достовірності надає сильного емоційного впливу і створює  відчуття автентичності подій, ніхто не підозрює, що це лише дешевий трюк.

Інформаційна

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні