Проблема маніпуляції масовою свідомістю
Коротко, це — система засобів ідеологічного і духовно-психологічного впливу на свідомість виборців з метою отримання їх підтримки, за умов приховування справжньої мети та намірів.
Одним із потужних засобів впливу на виборців є телебачення. Недаремно сучасні вибори називають телевиборами.
Часто від роботи на телебаченні залежить результат виборів. Ефективним засобом інформаційного впливу на виборців після телебачення є радіо. Радіоматеріали направлені на пенсіонерів, домогосподарок та представників професій, які під час роботи не вимикають радіо. Для багатьох верств населення джерелом інформації все ще залишаються газети. Останнім часом у передвиборній гонці почали широко використовувати рекламні газети.
З розвитком таких телекомунікаційних систем, як Інтернет і загальною доступністю населення до них стало простішим впровадження технологій маніпулювання свідомістю і поведінкою людей на міждержавному рівні. Які ж прийоми для маніпулювання свідомістю використовують ЗМІ?
Анонімний авторитет. Цей прийом введення в оману відноситься до так званої "сірої пропаганди". Давно доведено, що одним з ефективних методів впливу є звернення до авторитету. Авторитет, до якого звертаються, може бути релігійною чи вагомою політичною фігурою, діячем науки тощо. Ім'я авторитету не повідомляється. При цьому для більшої переконливості можуть цитуватися документи, оцінки експертів, звіти свідків та інші матеріали. Наприклад, "Вчені встановили. . . ", "Доктори рекомендують. . . ", "Джерело з президентськогооточення повідомляє.
Буденна розповідь. Якщо потрібно "привчити" людей до насильства, крові, вбивств, усякого роду лиходійств, то щодня в ЗМІ повідомляється про найтяжчі з них. Через декілька тижнів такої обробки населення перестає реагувати на найжахливіші злочини і масові вбивства, що відбуваються в суспільстві. (Наступає психологічний ефект звикання).
Такий прийом дозволяє ЗМІ зберегти ілюзію об'єктивного висвітлення подій, але, в той же час, девальвує значимість того, що відбулося, створює у масової аудиторії уявлення про дану подію як про щось малозначне, що не потребує особливої уваги і,тим більше, суспільної оцінки.
Ефект бумеранга. Це ті граблі, на які регулярно наступають можновладні угруповання. При організації тотального цькування свого опонента, вони "забивають" його до такої міри, що в результаті він починає викликати жалість і симпатію у широкої аудиторії. Те ж сааме трапляється, коли влада вирішує боротися з поширеними в суспільстві негативними чутками — довіра до чуток тільки підсилюється. Ефект бумеранга може мати і протилежну дію. Так, перенасиченість ефіру рекламою того або іншого кандидата починає викликати роздратування аудиторії.
Ефект присутності. Прийом був введений в практику нацистською пропагандою. Включає низку трюків, які імітують ральність, їх використовують при "репортажах з місця бою" та в кримінальній хроніці, фабрикуючи заднімчислом зйомку "реального" затримання бандитів чи автокатастрофи. Ілюзію "бойової обстановки" створюють, наприклад, різкими рухами камери та порушенням її фокусу. При цьому все виглядає так, ніби оператор в страшному хвилюванні, під вогнем знімає реальність. Ілюзія достовірності надає сильного емоційного впливу і створює відчуття автентичності подій, ніхто не підозрює, що це лише дешевий трюк.
Інформаційна