Проблема медичного дискурсу в українському та зарубіжному мовознавстві

реченнях зі складеним дієслівним присудком із фазисними дієсловами уживаними є питальні слова майже винятково темпоральної семантики — коли, як давно, і лише в поодиноких випадках — локальної, що представлено прислівником де: Коли Ви почали відчувати слабкість? Як давно Ви припинили вживати мерказоліл? Де Ви почали відчувати біль? У двоскладних реченнях зі складеним дієслівним присудком із допоміжним дієсловом модальної семантики уживаними є питальні займенники який, скільки: Який рядок таблиці Ви можете прочитати? Скільки разів Ви можете присісти?

У двоскладних реченнях зі складеним іменним присудком уживають питальні займенники який, наскільки: Яка у Вас сьогодні температура? Наскільки сильний у Вас біль? Звертає на себе увагу те, що в реченнях зі складеним іменним присудком питальний займенник завжди займає позицію називного відмінка і виконує синтаксичну роль іменної частини присудка: Які травми були у Вас у минулому? Яке вухо було проопероване?

Натрапляємо також на частковопитальні двоскладні та односкладні речення з часткою а, яка посилює семантику питальних слів: А які операції Ви перенесли? А скільки разів на день Ви вживаєте бальзам Бітнера? А коли Вам стає краще — вранці чи ввечері? А як давно Вам робили гістологію?

Отже, з'ясувально-констатаційна стратегія на етапі системного опитування в дискурсі лікаря вибудовується згідно з описаною в спеціальній медичній літературі клінічною картиною певного захворювання та загальноприйнятою вузькофаховою методикою діагностування. Лікар на підставі почутого від пацієнта з'ясовує для себе окремі деталі його розповіді, відбираючи актуальну для подальшого діагностування інформацію. Констатація наявності або відсутності з'ясованих деталей дає йому підстави для визнання факту захворювання. Граматичним вираженням згаданої стратегії є загальнопитальні односкладні та двоскладні речення, які найбільшою мірою забезпечують досягнення комунікативного наміру лікаря-фахівця. Загальнопитальні речення будуються на основі розповідних речень шляхом зміни інтонації або одночасно зміни інтонації та введення питальних часток. Досить уживаними є речення без питальних часток, оскільки вони позбавлені тих елементів значення та емоційно-експресивних конотацій, які зазвичай вносять частки в семантику питального речення. З-поміж часток найбільш активною є частка чи, вживана як у двоскладних, так і в односкладних загальнопитальних реченнях, особливо в тих, комунікативною настановою яких є запит інформації екзистенційного змісту. Для побудови частковопитальних речень, які також сприяють реалізації з'ясувально-констатаційної стратегії, використовують питальні займенникові слова, які мають різну частотність уживання. У дискурсі лікаря вживаними є як двоскладні, так і односкладні частковопитальні речення. Як у загальнопитальних, так і в частковопитальних реченнях присутня факультативна позиція частки а, що виконує функцію відбору актуальної для лікаря інформації.

Література

  1. Бацевич 2003: Бацевич Ф. С. Нариси з комунікативної лінгвістики. — Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003. -279с.
  2. Барсукова 2005: Барсукова М. И. Речевые стратегии и тактики медицинского дискурса // Античный мир и мы: Мат-лы межвуз. научи, конф. - Саратов: Изд-во ГОС УНЦ «Коледж», 2005. - Вып. 10. - С
    40 - 46.
  3. Бейлинсон 2001: Бейлинсон Л. С. Характеристика медико-педагогического дискурса (на материале логопедических рекомендацій): Автореф. дис. . . . канд. филол. наук. — Волгоград, 2001. — 25 с.
  4. Вихованець 1993: Вихованець LP. Граматика української мови. Синтаксис: Підручник. — К. : Либідь, 1993. -368с.
  5. Гуйванюк 2007: Гуйванюк Н. В. Перспективи сучасної української граматики // Науковий вісник Чернівецького університету: 36. наук, праць.
1 2 3 4 5 6 7 8 9

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні