Проблема захисту інформації

користувача.

Допоміжним засобом захисту інформації є антивірусні програми та засоби апаратного захисту. Так, наприклад, просте відклю­чення перемички на материнській платі не дозволить здійснити стирання перепрограмовуваної мікросхеми ПЗУ (флеш-BIOS), незалежно від того, хто буде намагатися зробити це: комп'ютерний вірус чи неаку­ратний користувач.

Існує досить багато програмних засобів ан­тивірусного захисту, їхні можливості такі.

1.   Створення   образу  жорсткого  диска  на зовнішніх носіях (наприклад на гнучких дисках). У разі виходу з ладу інформації в системних ділянках жорсткого диска, збережений  «образ диска»  може дозво­лити відновити якщо  й не всю інфор­мацію, то принаймні її більшу частину. Цей   засіб   може   захистити   від  утрати інформації під час апаратних збоїв та не­акуратного    форматування    жорсткого диска.

2.   Регулярне сканування жорсткого диска в пошуках комп'ютерних вірусів.   Скану­вання звичайно виконують автоматично під час кожного ввімкнення комп'ютера або при розміщенні зовнішнього диска у зчитувальному пристрої. Під час сканування треба мати на увазі, що антивірусна програма шукає вірус шляхом порівняння коду програми з кодами відо­мих їй вірусів, що зберігаються в базі да­них. Якщо база даних застаріла, а вірус е новим, то програма сканування його не виявить. Для надійної роботи варто регу­лярно оновлювати антивірусну програму. Бажана періодичність оновлення — 1 раз на два тижні; припустима — один раз на три місяці. Для прикладу скажемо, що руйнівні наслідки атаки вірусу W95

CIN. 1075 («Чорнобиль»), який знищив інформацію на сотнях тисяч комп'ютерів 26 квітня 1999 року, були пов'язані не з відсутністю засобів захисту від нього, а з тривалою затримкою (більше року) в оновленні цих засобів.

3.   Контроль за змінами розмірів та інших атрибутів файлів. Оскільки на етапі роз­множення деякі комп'ютерні віруси змі­нюють   параметри   заражених   файлів, програма   контролю   може   виявити   їх діяльність і попередити користувача.

4.   Контроль  за  зверненням  до  жорсткого диска. Оскільки найнебезпечніші опера­ції,  пов'язані  з  діяльністю комп'ютер­них вірусів, так чи інакше спрямовані на   модифікацію   даних,   записаних   на жорсткому дискові, антивірусні програ­ми можуть контролювати звернення до нього та попереджати користувача щодо підозрілої активності.

7. Захист інформації в Інтернеті

Під час роботи в Інтернеті треба мати на увазі, що наскільки ресурси Всесвітньої ме­режі відкриті кожному індивідуальному ко­ристувачеві, настільки ж і ресурси його комп'ютера відкриті всій Всесвітній ме­режі, тобто кожному користувачеві. Це лег­ко зрозуміти, якщо врахувати, що під час роботи у Всесвітній мережі ми відправляємо запит і отримуємо відповіді, тобто оголо­шуємо всім серверам, з якими спілкуємося (а також проміжним), свою IP-адресу (інак­ше відповіді до нас не дійшли б).

Для приватного користувача цей факт не відіграє особливої ролі, але знати про нього необхідно, щоб навіть мимохіть не вико­нати дій, заборонених законодавством країн, де перебувають сервери Інтернету. До таких дій належать випадкові чи навмисні спроби порушити працездатність комп'ю­терної системи, спроби зламування захище­них систем, застосування й поширення про­грам, які порушують працездатність ком­п'ютерних систем (зокрема комп'ютерних вірусів).

Працюючи у Всесвітній мережі, треба пам'я­тати, що абсолютно всі дії фіксують і прото­колюють спеціальні програмні засоби, й інформація як про законні, так і про неза­конні дії обов'язково десь нагромаджується.

Таким чином, до обміну інформацією в Інтернеті треба ставитися як до звичайного спілкування за допомогою поштових листі­вок. Інформація вільно циркулює в обидва боки, але вона доступна всім учасникам

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні