Проблеми і перспективи розвитку сучасної сім'ї

План

Проблеми і перспективи розвитку сучасної української сім’ї. 3

Українська сім’я у сучасному соціумі - реалії і тенденції 6

Література. 18


Проблеми і перспективи розвитку сучасної української сім’ї.  

       Для українського суспільства, яке шукає дійсні принципи власного розвитку особливо важливим є дослідження проблем молодої сім’ї її взаємодії з суспільством, зумовлене необхідністю пошуків і впровадження в соціальну практику принципів розвитку суспільства і людини.  

      Найближчим середовищем, в якому формуються настанова на той чи інший тип поведінки, є саме родина. Тому, існуюча залежність між рівнем морального виховання підлітків й організацій сімейних відносин становить один з найважливіших факторів поведінки у дітей, підлітків, а також і особи на всьому її життєвому шляху [2].

Реально ж суспільство применшує роль сім’ї у цьому процесі, розглядаючи її лише як афективну фортецю, замкнену на приватних інтересах [3]. На фоні цих тенденцій зростає кількість людей з делінквентною поведінкою, адже проблеми особистості не можна відділити від проблеми сімейної дезорганізації. Такі тенденції не є особливість однієї країни. Вони спостерігаються як в Європі, так і в інших частинах світу.

В американській соціології визначається сімейна дезорганізація як розрив сімейної єдності, порушення структури соціальних ролей, коли один або більше членів родини не можуть точно виконати свої рольові зобов’язання [1].

Головними формами сімейної дезорганізації виступають:

 Неповна сімейна група, незакононароджуваність, і як наслідок -  зростання кількості позашлюбних дітей. Хоча про таку родину не можна говорити, що вона розпалась (бо вона ніколи не існувала), - незакононароджуваність може все-таки розцінюватися як одна з форм сімейної дезорганізації

Во-перше, тому, що батько-чоловік не може виконувати своїх ролевих функцій по відношенню до матері й дитини, як вони передбачені суспільством. Во-друге, тому, що не виконуються ролі члена родини як батька, так і матері по відношенню до соціального контролю, що є побічною причиною незакононароджуваності.

Розпад сім’ї внаслідок навмисного виходу одного з членів подружжя; анулювання шлюбу, розділ, розлучення, дезертирство, і як тенденція - збільшення кількості розлучень та «дезертирств» із сім’ї.

Сім’я «як порожня оболонка», коли чоловік й жінка живуть разом, але підтримують лише мінімальні контакти один з одним, є нездатними виконувати свої рольові обов’язки у сфері взаємної емоційної підтримки, зокрема і сексуальних стосунків.

Сімейна криза, що викликана зовнішніми обставинами: смерть одного з подружжя, ув’язнення і т. п.

Внутрішні катастрофи, що пов’язані із фізичною патологією одного з подружжя або дітей; невиліковні психічні хвороби подружжя, розумова відсталість дітей.

Можна також відмітити такі тенденції розвитку дезорганізованої родини як:

зменшення чисельності сім’ї як за рахунок знижування народжуваності, так і через  збільшення смертності;

істотне зменшення соціальної й культурної цінності родини;

підвищення імовірності соціального неблагополуччя родини.

для дезорганізованої сім’ї типовим явищем є наявність внутрішньосімейних конфліктів. Така родина виступає найважливішою причиною анормальної поведінки підлітків.

Дана класифікація дозволяє стверджувати, що родина, як і інші соціальні інститути, є створювачем ролей, а їх виконання - обов’язковим атрибутом її існування. Отже, для того щоб виконувати регулюючу функцію, сім’я повинна виступати повноцінною, здоровою, стабільною структурою. Необхідно також формувати психологічний родинний клімат. Зрозуміло, що психологічне здоров’я членів родини залежить від психологічних настанов та морально-психологічної

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні