Проблеми психології в Середньовіччя та епоху Відродження

План 

  1. Загальна характеристика епохи середньовіччя. Внесок арабомовних лікарів.  
  2. Вчення Фоми Аквінського.
  3. Загальна характеристика епохи відродження.   
  4. Психологія Ф. Беккона.


1. Загальна характеристика епохи середньовіччя. Внесок арабомовних лікарів.

Епоха середньовіччя тривала з V ст. по першу половину XVII ст. і визначається як епоха виникнення, розвитку та занепаду феодальної соціально-економічної формації. В середньовіччі Схід тривалий час відігравав головну роль. На сході феодалізм виникнув раніше, ніж на Заході. Китайська, індійська, арабська, іранська та інші культури розвинулись теж раніше, ніж на заході. Однак на Сході почали виникати такі умови, які поступово затримували історичний процес, сповільнювали розвиток капіталізму. В результаті основна увага в розвитку людства змістилась зі Сходу на Захід.

 Епоха Середньовіччя отримувана досить протирічливу характеристику. Так, гуманісти бачили в цій епосі час темноти та «невежества». Рос. філософ Бердяєв М. А. вказував на складніший характер цієї епохи: «Средние века - самая загадочная и чарующая епоха мировой истории, полная антитезисов и противоречий. Средние века не есть епоха варварства и тьмы;

. . наоборот, зто епоха великого напряжения духа, великого томления по абсолютному, неустанной работы мисли, это епоха культурная и творческая. . . Всякому известна тьма и невежество средних лет человечества. Но можно ли сказать, что была философским безвременьем и темнотой епоха, в середине которой явился Іоанн Скотт Эриугена, а в конце (мистик)Мепстер Эккерт? Была ли некультурная епоха Данте и Фомы Аквинского? Вся античная культура вошла в средневековье, мировая душа жила и розвивалась в течении этих оклеветанных веков. Напряженное чувство личности, личного спасення (у монашества) и личной чести (у рицарства) утверждалось в епоху, которую прийнято считать временем полного порабощения личности. »

 Представники цієї епохи: великі мислителі і філософи - Джордано Бруно, Галілео Галілей, Ніколай Копернік, Ян Гус, Авіценна та ін. ; геніальні поети та письменники - Омар Хайян, Данте, Петрарка, Рабле, Шекспір; видатні художники - Рафаель, Леонардо да Вінчі, Мікельанджело, Рубенс, Рембрандт. Можна згадати готичну архітектуру, зодчество, рицарську епоху, цікаві масові видовища - містерії, карнавали тощо.

З початку епохи середньовіччя зв'язок з античним світом був досить сильним, використовувалися вчення Арістотеля, Гіппократа, Галена. В наступні роки відбувся повний занепад знань, почав домінувати авторитет церкви. Перестають існувати природничі науки, а починається дослідження надприроднього ( процвітає алхімія, астрологія, з'являються професори містики, каббалістики ). В зв'язку з цим період з V ст. по XIII ст. назвали «темними роками».

В Середні роки склалися світові релігії: Буддизм, Іслам, Християнство. Звичайно, ці релігії виникли ще в стародавні часи, та саме в епоху Середньовіччя вони отримали світового розмаху. Так, в 1022 році в Орлеані з'явились перші костри інквізиції. Так, в Китаї буддизм навіть в часи своєї могутності не мав такого сусп. та державного значення, яке мав католицизм в західно - європейських країнах.

В XI - XIII століттях відбувається розвиток міст і народження буржуазії (виникають: Париж, Венеція, Флоренція, Мілан, Лондон. ). Починають виникати університети які все ж таки були опорою церкви (вивчалась церковна література та

1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні