Проблеми ринку інтелектуальної власності в Україні

конкретної держави. Як правило, у країнах континентальної системи права охорона знакам надається на основі реєстрації, а в деяких країнах англо-американської системи права ця охорона може надаватися на основі їхнього використання. Однак у випадку визнання знаків загальновідомими на території держави, у якій запрошується охорона вони можуть одержати таку охорону, незважаючи на відсутність  реєстрації чи на невикористання знаків у такій державі.   

До такого висновку можна прийти на основі аналізу статті 6 bіs Паризької конвенції. Відповідно до  зазначеної статті "країни Союзу зобов'язуються  відхиляти чи визнавати недійсною реєстрацію і забороняти використання товарного знаку, що представляє собою відтворення, імітацію чи переклад іншого знака, здатні викликати змішання зі знаком, що по визначенню компетентного органа країни реєстрації чи країни застосування вже є в цій країні загальновідомим як знак особи, що користається перевагами дійсної Конвенції, і використовується для ідентичних чи подібних продуктів".   

Слід зазначити, що в статті 16(2) Угоди ТРІПС міститься пряме відсилання на необхідність застосування статті 6 bіs Паризької конвенції для регулювання таких правовідносин. Крім того, ідентичне по своєму змісті статті 6 bіs Паризької конвенції положення міститься й у Рекомендаціях ВОІВ. Зокрема, у відповідності зі статтею 2(3)(а) Рекомендацій ВОІВ, держави - учасники Паризького союзу і члени ВОІВ при визнанні знаків загальновідомими на своїй території не повинні висувати вимоги у відношенні: використання знаків на території даної держави; реєстрації знаків у даній  державі чи подачі заявки на реєстрацію знаків у даній державі

 

Тісно пов'язаний із принципом надання правової охорони знакам на основі  реєстрації чи використання і принцип територіальної охорони знаків, що ґрунтується на тих же нормах. Його суть полягає в тім, що знаки підлягають правовій охороні винятково в межах границь держави, де була здійснена  реєстрація чи використання знаків. У випадку визнання знаків загальновідомими в державі, де не здійснювалася ні реєстрація, ні використання знаків, вони все рівно одержують правову охорону. Будучи зареєстрованими в одній державі, знаки, у випадку їхнього визнання загальновідомими в іншій державі, одержують правову охорону за межами держави реєстрації, що і є виключенням із загального правила про територіальности охорони знаків.   

За загальноприйнятим правилом, закріпленому в більшості національних законів і основних міжнародно-правових актів, правова охорона надається знакам тільки у відношенні конкретних  товарів чи послуг. Спеціально для цих цілей була розроблена Міжнародна класифікація товарів і послуг (МКТП), що дотримує більшість держав при реєстрації знаків.

Як відомо, факт реєстрації знака по окремих класах МКТП на ім'я одного суб'єкта, як правило, не є перешкодою для реєстрації і використання ідентичного чи схожого знака іншим суб'єктом у відношенні інших класів товарів і послуг. Однак аналіз норм Угоди ТРІПС свідчить про те, що загальновідомим знакам охорона може надаватися й у відношенні класів товарів і послуг, по яких реєстрація знаків не проводилася. Зокрема, у статті 16(3) Угоди ТРІПС зазначено, що "країни-члени застосовують статті 6 bіs Паризької конвенції mutatіs mutandіs до  товарів чи послуг, відмінним від тих, для яких зареєстрований товарний знак, за умови, що використання цього товарного знаку для згаданих товарів чи послуг буде вказувати на взаємозв'язок між згаданими товарами чи послугами і власником зареєстрованого товарного знаку,

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні