Процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби

ПЛАН

Вступ

Право на оскарження

Об’єкти оскарження

Адміністративне оскарження

Порядок адміністративного оскарження

Строки адміністративного оскарження

Момент вручення рішення

Судове оскарження

На стадії подання та розгляду позовної заяви

На стадії оскарження рішень адміністративних судів

Список літератури

Вступ

Оскарження є одним із способів забезпечення захисту порушених прав. Незважаючи на існуючий загальний судовий порядок захисту прав у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій встановлений Кодексом адміністративного судочинства України (далі – КАС України), платникам податків додатково надано право оскаржувати незаконні рішення і дії податкових органів в адміністративному порядку, шляхом подання скарг до відповідного податкового органа, керуючись ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21. 12. 2000 р. № 2181 (далі – Закон № 2181).

Право на оскарження

Право на оскарження надане Законом № 2181 виникає у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправільно визначив суму податкового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом. Слід наголосити, що до таких рішень законодавець також відносить і податкові роз’яснення, які на відміну від інших рішень податкового органу можуть бути оскаржені виключно до суду (пп. «і» пп

4. 2. 2 п. 4. 2 ст. 4 Закону № 2181).

Реалізується зазначене право на оскарження шляхом направлення в письмовій формі відповідної скарги до контролюючого органу, який прийняв оскаржуване рішення або вчинив незаконну дію, або позовної заяви до суду.

Слід зазначити, що не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку узгоджене податкове зобов’язання, яке у разі його самостійного визначення платником податків у податковій декларації вважається узгодженим з моменту її подання податковому органу, а у разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом – з моменту отримання платником податків рішення контролюючого органу і неоскарження такого рішення протягом встановленого строку.  

Об’єкти оскарження

Платник податків має право оскаржити в адміністративному або в судовому порядку:

  1. податкові повідомлення, податкові повідомлення-рішення про визначення сум податкових зобов’язань, штрафних (фінансових) санкцій та податкові вимоги щодо податкового боргу;
  2. рішення про:
  • заборону здійснення операцій із заставленими активами платника податків (припис);
  • розподіл суми податкових зобов’язань або податкового боргу між платниками податків, що виникають унаслідок реорганізації;
  • погашення податкових зобов’язань, забезпечених податковою заставою, до проведення реорганізації;
  • установлення солідарної відповідальності за сплату податкових зобов’язань платника податку, що реорганізовується;
  • поширення права податкової застави на всі активи платника податків, який створюється шляхом об’єднання інших платників податків;
  • продаж активів, що перебувають у податковій заставі; самостійне визначення органами державної податкової служби складу активів, що підлягають продажу (акт опису);
  • арешт активів;
  • дострокове розірвання договорів про
1 2 3 4 5 6 7 8 9

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні