Професійна культура юриста, правнича етика, психологычны особливості юридичної діяльності

План

1. Поняття «професійна культура юриста».

2. Психологічні особливості юридичної діяльності.

3. Джерела юридичної етики.

4. Поняття «правнича етика»

5. Обов’язок юриста в організації самозахисту населення від злочинних посягань.

 

1. Поняття професійної культури тісно пов'язане з поняттям культура праці. Однак вони не ідентичні. Коли йдеться про будь-яку працю, у тому числі некваліфіковану, повсяк­денну, де не потрібні спеціальні знання, то тут доцільно вживати термін «культура праці». Але це поняття може означати і кваліфіковану працю, пов'язану зі спеціаліза­цією, професіоналізмом, виробничою діяльністю. Це озна­чає, що культура праці вміщує і професійну культуру, тобто перше поняття ширше, ніж друге.

Професійна культура невіддільна від культури особи, яку характеризує насамперед праця, діяльність, виконання службових обов'язків. Тільки працею, її якістю людина пе­ретворює світ і матеріалізує свої сили та здібності. Крім цього, культура особи - це філософська категорія, що відображає рівень соціалізації людини, її придатність до того чи іншого виду професійної діяльності.

Стосовно юридичної праці зазначимо, що вона ґрунтує­ться на теоретичних юридичних знаннях, практичних на­вичках, духовно-моральних засадах, котрі становлять осно­ву професійної діяльності

Професійну діяльність юриста характеризують такі ка­тегорії: професійна орієнтація, професійне самоутверджен­ня, професійна майстерність, талант, соціальні почуття, професіоналізм, продуктивна діяльність та ін.

Так, професійне самоутвердження юриста невіддільне від культурного й морального стану суспільства.

Професійна майстерність юриста визначається перед­усім високим рівнем теоретичної підготовленості, продук­тивною діяльністю, талантом, високими моральними якос­тями, розвиненими соціальними почуттями. Провідну роль відіграють талант та соціальні почуття.

 

2. Юридична діяльність відноситься до професій, що перед­бачають виконання службових обов'язків у напружених, екст­ремальних, стресогенних умовах. Тому їй притаманні всі особливості, характерні для інших «критичних» видів діяльності: 1) дефіцит часу; 2) вплив на особистість особ­ливо сильних подразників та домінування негативних емоцій при нестачі позитивних; 3) підвищена відповідальність прийняття рішень та необхідність невідкладного вжиття захо­дів. Усі вони набувають особистої значимості та призводять (як кожен окремо, так і в сукупності) до виникнення стану психологічної напруженості.  

3. Юридична етика як галузь філософського вчення, постійно розвивається і підживлюється з численних міжнародних, офіційних і інших джерел.

На цей час існує більше десятка міжнародних документів, присвячених етичним аспектам правової сфери. Деякі з них визнані ще радянською державою, а до більшості Україна приєдналася після здобуття власної незалежності. Це Загальна декларація прав людини, 50-річчя якої відзначалося в 1999 році, Деонтологічний кодекс, прийнятий на пленарному засіданні дванадцяти делегацій Європейського співтовариства в жовтні 1988 р. у Страсбурзі, та багато інших.

Найважливішим вітчизняним офіційним джерелом юридичної етики є Конституція України, статтею 62 якої закріплена презумпція невинуватості, як найважливішого принципу судочинства, безсумнівно є великим морально-етичним досягненням. У цьому ряду стоїть і положення про звільнення від відповідальності особи за відмову від дачі показань щодо себе, членів своєї родини і близьких родичів, що знайшло своє закріплення в ст. 63.

До офіційних джерел юридичної етики варто віднести деякі Закони України (Закон України «Про адвокатуру», прийнятий 19 грудня 1992 p. ), Укази

1 2 3

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні