Професіоналізми, терміни та номенклатурні назви

(дообладнати, декваліфікація, дооформ-ляти, доукомплектувати, дообстежити, дозакріпити), недо- (недопалив, недовнесок, недопромисел, недопере-виконано), за-(залозунгувати, запроцентувати, задебетувати), над- (надзверхплановий); серед суфіксів -їсть (бойовитість, пливучість, стрибучість), -аж (типаж, ли, стаж), -ація (маршрутизація, докваліфікація) та ін.

Словоскладання чи основоскладання дає у профе­сійних жаргонах слова, невідомі загальнонародній мові, наприклад: маловісна корова (корова некон­диційної ваги). Інший тип складань: тонном-брутто (зовнішній вигляд у цього слова досить ек­зотичний, але побудовано воно — з точки зору норм лі­тературної мови — неграмотно). Текст ділового папера, в якому багато складних слів, утворених з кількох ско­рочених (а то й просто «одрубаних») основ, справляє враження написаного не українською, а начебто якоюсь іноземною мовою, наприклад: «Ветогляд кінnoголів'я призначено на сьому годину ранку 4. 03. 73 на подвір'ї райветлікарні. Розпорядження обов'яз­кове для місьлікарніі, контори «Райзаготсировина», санепідстанції, асобозу, молзаводу, контори облтрансу» (Санепідстан­ція),

Професійні жаргони часто виникають і вкорінюються там, де порушується автоматизм праці, виробничий ритм, динамічний стереотип. Чим організованіша праця в межах певної професії, тим менше умов для виникнен­ня професіоналізмів. Думка ця може бути проілюстро­вана прикладами з жаргону проектувальників: проекту­вати з чистого місця, екстраполювати стелю, зробити в потолочних метрах, з бухгалтерського жаргону: зво­дити (підводити, знайомити), рахунки, дебет, кредит обганяє, підкраска (сторно), липовий баланс, заморо­зити рахунок, збити в купу рахунок та ін

Цілком оче­видно, на позначення якої робочої ситуації можуть бути вжиті наведені словосполучення. Звідси висновок: професіоналюмам не місце в діловій документації, мова якої повинна бути бездоганною.

Проте важко назвати документ бездоганним, якщо він написаний одразу трьома мовами: професійною, загальнонародною українською і частково російською (у тих місцях, де автор документа не знав українських відповідників до російських слів).

В українську мову, як і в мову багатьох інших на­родів Радянського Союзу, запозичено багато росій­ських слів, насамперед для називання нових понять, які в українській мові ще не мали ніякої назви. Запо­зичення вважається правомірним і тоді, коли засвоює­ться слово з дещо іншим значенням, ніж те, яке вже є в українського відповідника. Коли ж слово з цим зна­ченням е в українській мові, тоді запозичення перестає бути правомірним: це просто помилка, яка з'явилася внаслідок недостатнього знання лексики української мови. Так, наприклад, немає підстав запозичати слово справка, бо є довідка, рішити (вирішити), умісний (є доречний), появитися (є з'явитися), міроприємство (є захід), слідуючий (наступний), сводка (зведення), вопрос (питання), ошибка (помилка) та ін.

До речі, навіть дуже схожі слова російської й укра­їнської мов можуть мати далеко не однакове значення, порівняйте:

Російські: 

Українські: 

час (60 хв).

час (невизначена кіль­кість)

человек (людина)

чоловік (людина (рідко), мужчина, чиєсь подруж­жя)

неделя (7 днів тижня)

неділя (один з днів тижня}

луна (місяць)

луна (відлуння, рос. эхо)

речь (промова)

річ (предмет)

трус (боягуз)

трус (обшук)

нарядный (гарно одягне­ний)

нарядний (пов'язаний з нарядом як з докумен­том)

злодей (лиходій)

злодій

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні