Профілактика порушень прав інтелектуальної власності
¨ Недостатність у держави коштів для розгортання надійної системи захисту інтелектуальної власності.
В державному бюджеті України на 2001р. для цього було передбачено 19 млн. грн. У 2000р. загальна сума витрат на цю мету становила 12,5 млн. грн. , причому на автоматизацію технологічних і виробничих процесів було витрачено лише 2,6 млн. грн. , на автоматизацію організаційно-виробничого процесу — 323 тис. грн. , на інформаційну діяльність — 271 тис. грн. , на проведення науково-дослідних робіт — 2,1 млн. грн. , на організацію навчання та підвищення кваліфікації — 551 тис. грн
¨ Недоліки вартісної оцінки, обліку та статистики у сфері інтелектуальної власності. Чинні правила оцінки нематеріальних активів у країні не можуть бути визнані задовільними. Вони не дають можливості оцінювати реальну ринкову вартість багатьох об'єктів промислової власності. Внаслідок цього ці об'єкти власності вкрай незадовільно відображаються в активах підприємств, що призводить до істотної недооцінки їх балансової вартості. Ця обставина є передумовою для укладання нееквівалентних угод стосовно майна відповідних підприємств, що особливо помітно в ході приватизації державних підприємств і є небезпечним в разі участі у цьому процесі іноземних осіб. Відсутній ряд важливих (для науково обгрунтованого управління) статистичних показників, складених за міжнародною методологією, — щодо оцінки рівня надходжень і виплат роялті та ліцензійних платежів, частки високотехнологічного експорту.
5. ПРОБЛЕМИ ОСВІТИ ТА ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ОХОРОНИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ
Характерною для України стала пануюча в суспільстві зневага до захисту прав інтелектуальної власності. На важливість цього чинника звернув увагу майже кожний другий експерт, що взяв участь в опитуванні УЦЕПД. Як свідчать результати загальнонаціонального опитування, досить високою є частота покупки населенням контрафактної продукції — 22% купують її регулярно і ще 47,2% — нерегулярно; лише п'ята частина населення ніколи не купує такої продукції (діаграма "Як часто Вам доводилося купувати продукцію, марковану загальновідомими товарними знаками, що виявилася підробленою (контрафактною)?"). На відміну від експертів, більше половини громадян не відносять проблеми охорони інтелектуальної власності до числа першорядних проблем економічного розвитку України.
Така модель поведінки населення значною мірою є наслідком культурно-етичної спадщини минулого, коли в суспільстві панувала державна власність, а результати діяльності в науковій та культурній сферах вважалися надбанням усього народу. В 1990-х роках така позиція знайшла й економічне підґрунтя — внаслідок обмеження доходів переважної частини населення. Через це 42,4% громадян України купують товари, які дешевші, навіть якщо вони можуть бути підробленими (діаграма "Якими мотивами Ви керуєтеся купуючи товари, марковані загальновідомими товарними знаками?"). Майже для 40% українських споживачів якість підроблених товарів