Профілактика раннього соціального сирітства

В даний час держава витрачає величезні кошти на утримання дітей-сиріт, вкладаються багатомільйонні засоби, створюються все нові і нові державні, суспільні організації і фонди, покликані допомога дітям-сиротам, але це аж ніяк не вирішує попросивши попередження соціального сирітства. За роки Радянської влади держава сформувала потужну структуру, обслуговуючу сиріт. Воно виростило армію професійних службовців, зайнятих у сфері соціальної допомоги дітям-сиротам, створило сильний чиновницький апарат, керівник цією службою, породило систему, в якій дорослі люди мимоволі виявилися зацікавленими в поповненні рядів дітей-сиріт, недаремно то тут, то там народжуються чутки про торгівлю сиротами, про те, як "жаліслива" няня умовляє самотню молоду жінку в пологовому залишити дитяти, віддати його "в хороші руки". Державна система соціального піклування сиріт, побудова але принципу "лікування симптомів", не лише не вирішує питань "лікування причин хвороби", але і, по суті, заганяє проблему в безвихідь. Адже до теперішнього часу держава не витратила практично ні копійки, аби хоч якось попередити соціальне сирітство, аби зрозумів! причини, що породжують його. Прикро говорити, але профілактиці настільки складного соціального явища в практичному плані протистоять лише акушер і юрист пологового! удома, який оформляє документи для передачі дитяти! у притулок. Природно, що пі той, ні іншою не підготовлена [пі психологічно, ні професійно і, як показує "практика, не лише не допомагає жінці, що знаходиться в стані психологічної кризи, але і, як правило, стають додатковим травмуючим чинником, здатним лише привести до протилежного ефекту.

Узагальнюючи накопичений досвід по попередженню соціального сирітства у всьому світі, можна побачити, що вирішення проблеми профілактики соціального сирітства повинне включати цілий комплекс заходів, здійснюваних на різних рівнях держави і суспільства. Ці заходи відносяться до масштабів загальної соціальної політики держав і направлені на суспільство в цілому, це і більш селективні заходи, що відносяться до певних соціальних груп. І, нарешті, це - заходи, які адресовані індивідуальному, особовому рівню конкретної жінки, що знаходиться в кризисній ситуації, загрожуючи відмовою від материнства

До заходів, що направленим на попередження соціального сирітства, проводяться в масштабах, що стосуються істотних частин всього суспільства, відноситься вся соціальна політика держави. Усунення убогості і всіх форм соціальних позбавлень, забезпечення високого життєвого рівня всього населення і особлива допомога багатодітним і юним сім'ям - це дійсно базисні умови, істотні для попередження соціального сирітства.

Важливими заходами в масштабах держави є: збільшення тривалості декретної відпустки і міра його оплати; відкриття і поширення установ, що допомагають сім'ям у вихованні дітей починаючи з ясел, дитячих садів і кінчаючи будинками соціальної опіки сиріт, опікаючими сім'ями, інтернатами і ін. Дуже важливим чинником є також безкоштовні служби охорони здоров'я. Соціальна політика більшості сучасних європейських країн передбачає надання самотнім сім'ям значної допомоги з боку держави. Одним з прикладів моделі допомоги малозабезпеченим самотнім батькам є Великобританія. Тут більше половини всіх самотніх батьків отримує матеріальну допомогу в рамках програми "Підтримка доходу". При цьому самотній батько може залишатися удома після досягнення дитям 16 років, отримуючи необхідний вміст від держави. Самотні матері також отримують посібник на дітей, біс платно користуються послугами державної охорони здоров'я і мають переважне право на здобуття державного житла. У 1987 році середній дохід неповних сімей по державному посібнику складав

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні