Психічні стани особистості

План

1. Поняття психічного стану

2. Вплив психічного стану людини на її поведінку

Висновок

Література


 1. Поняття психічного стану

Психічні стани - психологічна характеристика особистості, що відображає її порівняно тривалі душевні переживання.

Психічний стан має чітко виражену, зазвичай однорідну, психіч­ну модальність.

Крім індивідуальних, бувають групові психічні стани, які вивчає соціальна психологія, як-от: танок Св. Вітта, масовий психоз на рок­концертах і т. ін.

Задоволення чи незадоволення потреб породжує в людині спе­цифічні переживання, які набувають різноманітних форм: емоцій, афектів, настроїв, стресових станів, фрустрацій, власне почуттів (у вузькому розумінні слова) тощо.

Афективний стан та афект

Афективний стан проявляється в постійно наростаючому емо­ційному напруженні; він є динамічним і яскраво вираженим, завжди має певне завершення. Може закінчитися задоволенням, коли неспо­дівана подія або очікувана неприємна розмова закінчилася щасливо.

За певних обставин сильне напруження може трансформуватися в енергію для виконання певної роботи.

Знаючи цю властивість афективного стану, можна самому скоре­гувати його в русло погашення, тобто затухання, але для цього по­трібно вольове зусилля. Наприклад, якщо відчуваєш, що в тобі від неприємностей, нагромаджених за день, закипає злість, - піди на кухню помий посуд або скопай на дачі грядку. Одна знайома розпо­відала якось, що коли в неї безпідставно закипає злість на свого чо­ловіка (без вини - просто він дратує око), то вона змушує себе прига­дати приємні події з їхнього життя, і афективний стан у неї минає.

У надзвичайно конфліктній ситуації афективний стан нерідко за­вершується сильним спалахом - афектом

Афект - це короткочасна, бурхлива, надзвичайно інтенсивна емо­ційна реакція. Для нього є характерною надзвичайна сила прояву, він захоплює людину повністю. Надзвичайна сила та яскравість афек­ту поєднуються з короткочасністю його прояву.

Нерідко в стані афекту змінюються звичайні установки особис­тості. Це відомо юристам, які, встановлюючи вину підсудного, зва­жають на те, чи був злочин скоєний свідомо, чи в стані афекту.

У стані афекту події, що відбуваються, сприймаються незвичай­но («затуманюється» мозок), у зовсім іншому світлі, звичайна пове­дінка ламається.

За афекту (як і гіпнозу) звужується обсяг свідомості: вона скеро­вана на обмежене коло сприйнятих предметів і уявлень, пов'язаних із переживанням.

Фізіологічною особливістю афекту є звільнення підкорових центрів від стримувального та регулювального впливу кори, що надає яскра­вості зовнішнім проявам афекту. Важко приховати бурхливе пере­живання гніву, відчаю, радості, безутішного горя.

До афектів схильні люди з неврівноваженими процесами збуджен­ня і гальмування. Проте афекти найчастіше проявляються у людей невихованих, зухвалих, які не звикли контролювати свої почуття.

Морально виховані люди, які мають тривкі навички культурної поведінки в товаристві, уміють гальмувати небажані афекти. При­наймні такими уявляються аристократи середньовіччя, - вибухнути гнівом тоді вважалося моветоном, і таких неврівноважених людей не запрошували до салонів.

Існують афекти, які мають позитивний характер. Наприклад, радість футбольних уболівальників, коли своя команда забиває гол. їх викли­кають також

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні