Психодіагностичні методи дослідження особистості

План

Вступ 3

1. Метод дослідження особистості (тест «Мотивація педагогічної діяльності»)       4

2. Метод дослідження особистості ( Т. Дембо-С. Я. Рубінштейн)    5

3. Метод дослідження особистості (методика Ф. Хоппе)      6

4. Метод дослідження особистості (методика ТАТ)    8

Висновок     11

Список використаної літератури    13

 

Вступ

При всьому різноманітті підходів до розуміння особистості традиційно виділяються наступні проблеми її вивчення:

1)багатогранність феноменології особистості, що відображає об'єктивно існуюче різноманіття проявів людини в еволюції природи, історії суспільства і його власного життя;

2)міждисциплінарний статус проблем особистості, що знаходиться у сфері вивчення суспільних і природних наук;

3)залежність розуміння особистості від образу людини, явно або що приховано існує в культурі і науці на певному етапі їх розвитку; 4)разведение дослідницької установки, орієнтуючої фахівця на розуміння розвитку особистості в природі і суспільстві, і практичної установки, направленої на формування або корекцію особистості відповідно до цілей, заданих суспільством.

 Вивчення особистості і «поповнення» загальної теорії особистості можливе як шляхом теоретичних, так і шляхом психодіагностичних, експериментальних і інших досліджень.

Ці проблеми мають як теоретичні, так і практичні аспекти. А. Г. Асмолов вказує на той факт, що доки теоретична психологія особистості перебуває в кризі, практико-орієнтовані психологи застосовують знання з різних суміжних наук: філософії, соціології, філології, семіотики, семантики, а також в областях практичної психології, консультування і психотерапії, привносячи тим самим нове знання і в практику і в теорію особистості.

Психодіагностика особистостістості вирішує практичні завдання, оскільки на цій області знання, багато в чому, побудована психотерапія різних напрямів, практична педагогіка, управління і менеджмент і так далі

 

1. Метод дослідження особистості (тест «Мотивація педагогічної діяльності»)

Тестом «Мотивація педагогічної діяльності» (методика К. Замфір в модифікації А

Реана) є одну з багаточисельних методик, вживаних для вивчення мотиваційної сфери професійного педагога. У основу покладена концепція про внутрішню і зовнішню мотивацію. Про внутрішнього типа мотивації слід говорити, коли для особистості має значення діяльність сама по собі. Якщо ж в основі мотивації професійної діяльності лежить прагнення до задоволення інших потреб зовнішніх по відношенню до вмісту самої діяльності (мотиви соціального престижу, зарплати і так далі), то в прийнято говорити про зовнішню мотивацію. Самі зовнішні мотиви диференціюються в даній методиці на зовнішніх позитивних і зовнішніх негативних. Зовнішні позитивні мотиви, поза сумнівом, ефективніші і бажаніші зі всіх точок зору, чим зовнішні негативні мотиви.

Випробовуваним пропонується винести оцінку перерахованих мотивів професійної діяльності по пятибальній шкалі (1- в дуже незначній мірі; 2 – в досить незначній мірі; 3 – в невеликій і в немаленькій мірі; 4 – в чималій мірі; 5 – в дуже великій мірі). Оцінюється список з наступних мотивів: 1. Грошовий заробіток; 2. Прагнення до просування по роботі; 3. Прагнення уникнути критики з боку керівника або колег; 4. Прагнення уникнути можливих покарань або неприємностей; 5. Потреба в досягненні соціального престижу і пошани з боку інших; 6. Задоволення від самого процесу і результату роботи; 7. Можливість якнайповнішої самореалізації саме в даній діяльності.

Підраховуються показники внутрішньої мотивації (ВМ), зовнішньої позитивної (ВПМ) і зовнішньої негативної (ВОМ). Показником вираженості кожного типа мотивації буде число, поміщене в межах від 1 до 5.

На підставі отриманих результатів визначається мотиваційний комплекс

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні