Психодіагностика дітей підліткового та юнацького віку
Розділ 1. Психодіагностика дітей підліткового і юнацького віку як психологічна проблема
1. 1. Загальна характеристика методів психодіагностики
Слово "психодіагностика" має в психології два основні значення. Одне з них співвідносить дане слово з назвою відповідної області наукових психологічних знань і досліджень, а інше вказує на специфічну область практичного застосування психологічних знань. Як сфера науки психодіагностика включає принципи, процедури і способи перевірки науковості різних методів психодіагностики. Як область практики вона орієнтована на професійні знання і вміння, пов'язані з практичним застосуванням її методів. І в тому і в іншому випадку йдеться про способи оцінки психологічних процесів, властивостей і станів людини. Теоретична психодіагностика науково обґрунтовує, як це краще зробити, а практична психодіагностика показує, як це слід робити правильно й надійно.
В сучасній психології застосовується немало різних методів психодіагностики, проте далеко не всі з них можна назвати науково обґрунтованими. Крім того, серед них є дослідницькі і власне психодіагностичні методи. Остання назва відноситься тільки до тієї групи методів, які використовуються в оцінних цілях, тобто дозволяють отримувати точні кількісні і якісні характеристики психологічних властивостей, що вивчаються. Методи, які не переслідують дану мету і призначені тільки для вивчення психологічних процесів, властивостей і станів людини, носять назву дослідницьких. Вони звичайно застосовуються в емпіричних і експериментальних наукових дослідженнях, основна мета яких – отримання достовірних знань. Наведемо два приклади, що показують різницю між психодіагностичними і дослідницькими методами
ПРИКЛАД 1. Метод психодіагностики особистості.
Це 16-факторний тест Р. Кеттела. Він є стандартизованим опитувальником, що включає 187 думок, розділених на 16 груп – підшкал. За допомогою кожної з підшкал оцінюється яка-небудь окрема риса особистості, причому оцінки даються в стандартних балах. Думки, включені в даний тест, інструкція, процедура його застосування, способи отримання, інтерпретація результатів і висновки – все це є незмінним і застосовується однаково у всіх випадках тестування.
ПРИКЛАД 2. Метод дослідження особистості.
Допустимо, що розробляється експеримент, призначений для того, щоб досліджувати певний вид поведінки людини, спостерігаючи її в особливих умовах. Експеримент може будуватися так, щоб риси особистості людини, пов'язані з даною формою поведінки, які цікавлять ученого, могли виявитися найвиразніше, тобто так, щоб їх можна було детально вивчити. Експериментатор ставить і проводить задуманий з цією метою експеримент, спостерігає за поведінкою його учасників і робить висновок про особливості рис особистості і відповідної їй форми поведінки, що вивчається [16, 28].
Дослідницьким, наприклад, також є метод включеного спостереження або психолого-педагогічний експеримент з дітьми, що дозволяє спостерігати за їх поведінкою в особливих, експериментальних умовах.
Ці методи психодіагностики застосовуються в самих різних областях психології і в самих різних сферах людської діяльності. У науковій психології вони звичайно використовуються в процесі організації і проведення дослідницьких експериментів, а в практичній психології – в психологічному консультуванні, психокорекції, а також в інших областях діяльності професійного психолога, таких, наприклад, як професійний відбір, професійна підготовка.
У правильно організованому експерименті майже завжди необхідно точно оцінювати рівні розвитку у випробовуваних тих або інших психологічних властивостей до і після експерименту для того, щоб встановити, чи вплинув