Психодіагностика як напрями діяльності психолога освіти

План 

  1. Психологічна діагностика
  2. Стадії психодіагностики
  3. Засоби психодіагностичної роботи.
  4. Види діагностичної роботи.
  5. Спадкоємність психодіагностики і психокорекції

         Список літератури 


1. Психологічна діагностика

Розрізняють психодіагностику як науку (сферу знань) і психодіагностику як практичну діяльність. Психодіагностика як сфера практики спирається на психодіагностику як науку. Л. Ф.  Бурлачук, автор підручника по даній дисципліні, визначає психодіагностику як галузь психологічної науки, що розробляє теорію, принципи і інструменти оцінки і виміру індивідуально-психологічних особливостей особи (с. 104). Він же констатує, що у міру розвитку психодіагностики склалися основні сфери застосування психологічних методик. Які можуть бути позначені як галузі спільної психодіагностики (освітня, медична, професійна психодіагностика і так далі). Психодіагностику як психологічну практику визначають як постановку психологічного діагнозу. Діагноз - це розпізнавання. Отже, психодіагностика - галузь практичної психології, метою якої є розпізнавання психологічного (соціально-психологічного) стану конкретного психологічного (соціально-психологічного) об'єкту (індивіда, групи, організації) або відхилення його від деякого нормативного стану.

Існує подвійне ставлення до практичної психодіагностики, з одного боку, її вважають допоміжною, а з іншої - їй відводять місце фундаменту практичної психології. На основі результатів психодіагностики будуються такі напрями роботи, як психокорекція, психологічне консультування, психотерапія і так далі. Психодіагностика набуває своє значення тільки як частка власне психологічної практики, для організації якої вона і потрібна як один з чинників

Психодіагностика, що проводиться сама по собі, вже набуває іншого статусу. Вона може бути часткою наукового дослідження (але не практичній діяльності), може бути розвагою (за типом гороскопу, надрукованого в розважальному журналі). Вона також може набувати рис психологічної практики в тому випадку, якщо її дані надають якусь психотерапевтичну дію, наприклад, на обстежуваний об'єкт.  

2. Стадіями психодіагностики як напряму психологічної практики є:

  1. аналіз психологічного запиту і формулювання психологічної проблеми;
  2. вивчення ситуації клієнта;
  3. вибирання засобів психодіагностичної роботи;
  4. власне психодіагностичне обстеження
  5. написання психодіагностичного висновку.

Розглянемо детальніше зміст цих стадій на прикладі психодіагностичної роботи з дітьми (використовуємо матеріали Д.  Лубовського).

1. Аналіз психологічного запиту і формулювання психологічної проблеми. Одна з найбільших складнощів із запитом полягає в тому, що він, як правило, неоднозначний і має декілька рівнів. Можливо, що клієнт, який звернувся за допомогою усвідомлює лише поверхневий рівень своєї проблеми (наприклад, явні труднощі у взаєминах з близькими), а глибинний рівень (наприклад, це можуть бути його особистісні особливості) не усвідомлюються. Глибинний рівень запиту є по суті проблемою, з якою належить працювати.

2. Вивчення ситуації клієнта. Цей етап діагностики включає збір даних про соціальну ситуацію розвитку і життєдіяльності клієнта (групи). Наприклад, при індивідуальній роботі з дітьми слід з'ясувати досить багато:

- відомості про сім'ю (Cклад сім'ї, вік батьків. Сферу занять. Особливості взаємин в сім'ї, прийняту батьками тактику виховання дитини, захоплення і можливо шкідливі звички батьків);

- відомості про розвиток дитини (чи була вона бажаною), як протікали вагітність і пологи, які вона перенесла захворювання в дитинстві, основні події в її фізичному розвитку: коли

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні