Психофізичні особливості впливу музики на людину

Для того, щоб з висоти третього тисячоліття з можливою повнотою осягнути всю глибину впливу музики на людину, розкрити механізми і висвітлити результати чудодійної сили музичного мистецтва, необхідно передусім звернутись до існуючої в сучасній фізичній науці інформаційної картини світу й визначення місця людини в ній. Вчені стверджують, що людський організм є одночасно приймачем і аналізатором різних інформаційних струмів оточуючого світу, і сама людина виступає носієм інформації. Власне ж інформація як фундаментальна сутність природи - універсальна якість предметів, істот, явищ, процесів, що знаходять прояв у здатності сприймати внутрішній стан і вплив оточуючого середовища, осмислювати одержані відомості й передавати наслідки обробки іншим предметам, істотам, явищам, процесам. Отже, інформацією пронизані всі матеріальні об'єкти й процеси, а весь оточуючий нас простір утворює інформаційне поле. Більше того, життя на Землі було б неможливим, якби живі істоти не сприймали інформацію, що надходить із зовнішнього світу, не вміли її обробляти та обмінюватися нею з іншими живими істотами.

Останні наукові дослідження обґрунтовують дві форми надходження інформації до людського мозку, які визначаються рефлективним і континуальним мисленням. В першому випадку людина одержує вербальну інформацію, вона мислить словами, часом перетворюючи слова в образи. Проте вербальний спосіб передачі інформації має порівняно невеликий інформаційний вміст. Він потребує активного втручання мозкових структур для декодування, переосмислення, доповнення й упорядкування прийнятої інформації. І як наслідок - незнання мови робить одержану інформацію безплідною для створення образу.

За умов континуальної свідомості процес мислення відбувається не засобами мовлення, не словами, а образами. Образне мислення характеризується незрівнянно більшим об'ємом надходженням інформації до людського мозку за одиницю часу

Цікаво, що готовність до сприйняття й обробки певної інформації виявляється у дитини ще за кілька тижнів до появи її на світ. На цей період коркові клітини основних відділів мозку - зорового, слухового й шкірного - дозрівають до такого стану, що вже здатні проявити певні функціональні якості. Вченими було з'ясовано, що на 32-ому тижні утробного життя дитина сприймає звукові подразнення. При цьому на сильні звуки вона реагує певними рухами, зокрема скороченням мімічних м'язів. Якщо в перші тижні життя дитині ще складно розрізняти звуки, дистанційовані на півтори октави, то вже з плином часу вона засвідчує здатність більш чіткої диференціації. (Та найголовніше, що перші умовні рефлекси утворюються в людини саме на звук, а вже згодом на світло).

За свідченням С. Гальперіна, у 3-3,5 місяці дитина розрізняє звуки, відстань між якими сягає октави - децими; в 4,5 місяці -великої септими - нони; наприкінці 5-го місяця - збільшеної кварти - великої сексти. Вже на 3-4-му місяці дитина вирізняє звукове джерело і намагається віднайти його зором. Найінтенсивніше процес звуковисотного диференціювання відбувається на початку шостого і наприкінці сьомого місяців. На початку цього періоду дитина вже спроможна вирізняти велику секунду, а до кінця сьомого місяця - 1/2-3/4 тона. Надзвичайно рано, в період між другим і четвертим місяцями, у немовляти вже сформований механізм диференціювання тембрових і ритмічних параметрів звуків, що уможливлює розпізнавання голосу та інтонацій матері, інших близьких людей (вимови, темпу, ритму, чергування голосних і приголосних тощо).

Важливо, що головним джерелом і водночас основним

1 2 3 4 5 6 7

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні