Психогенні розлади

План

Психогенні розлади

Техніки психологічної допомоги, що застосовуються при проявах психогенії

  • Організація й зміст медико-психологічної допомоги потерпілим у вогнищах стихійних лих й катастроф
  • Діагностика психічних розладів і організація психологічної допомоги заручникам
  • Психологічна допомога при диссоціативних розладах

Використана література

Психогенні розлади

Поняття "психогеній" об'єднує широке коло розладів, яке формуються під впливом психічної травми.

З клінічної точки зору виділяються наступні форми реактивних розладів:

• гостра реакція на стрес (афектно-шокова реакція)

• істеричні психози

• психогенні депресії

• психогенні манії

• психогенні параноїди.

Гострі шокові реакції описувалися під назвою "психози жаху", але в літературі фігурують також такі визначення, як емотивний шок, гострі афектогенні реакції, кризові реакції, реакції екстремальних ситуацій. У усіх цих випадках йдеться про транзиторні розлади значної тяжкості з різкими ендокринними і вазомоторними зрушеннями, що розвиваються у осіб без психічної патології в екстремальних умовах. Реалізовуючими стресовими чинниками виступають ситуації, небезпечні для життя або благополуччя, - стихійні лиха (землетруси, повені), екологічні катастрофи, аварії, пожежі, корабельні аварії, події бойової обстановки (артилерійський обстріл, атаки супротивника), що призводять до великих руйнувань, викликають смерть, поранення, страждання великого числа людей. Чутливість до стресових дій підвищується у астенізованих осіб, людей літнього віку і при соматичних захворюваннях.

Розрізняють гіпер- і гіпокінетичну форми гострих реакцій на стрес.

При гіперкінетичній формі, до певної міри відповідній реакції "рухової бурі", поведінка хворих втрачає цілеспрямованість; на фоні швидко наростаючої тривоги, страху виникає хаотичне психомоторне збудження з безладними рухами, безцільними метаннями, прагненням кудись бігти (фугіформна реакція). Орієнтування в просторі порушується. Тривалість рухового збудження невелика, вона, як правило, припиняється через 15-25 хв.

Для гіпокінетичної форми, відповідної реакції "уявної смерті", характерні стани різкої рухової загальмованості, що доходить до повної знерухомленості і мутизму (афектогений ступор). Хворі зазвичай залишаються на тому місці, де виник афект страху; вони байдужі до того, що відбувається довкола, погляд спрямований в простір

Тривалість ступора від декількох годин до 2-3 днів. Переживання, що відносяться до гострого періоду психозу, зазвичай амнезуються. Після виходу з гострого психозу спостерігається виражена астенія, що триває до 2-3 тижні.

Істеричні (диссоціативні) психози представлені неоднорідними по клінічній картині психотичними станами - істеричним присмерковим затьмаренням свідомості, псевдодеменцією, пуерилізмом, синдромом бредоподібних фантазій, синдромом регресу особистості, істеричним ступором. Залежно від тяжкості і тривалості реакції в картині психозу спостерігається або поєднання різних істеричних розладів, або послідовна трансформація одних істеричних проявів в інші. Цей тип психогенних реакцій в мирний час найчастіше спостерігається в судово-психіатричній практиці ("тюремна істерія"), але формується також у зв'язку з ситуаціями втрати (смерть найближчих родичів, розрив подружніх стосунків), а також з деякими іншими патогенними чинниками. Відповідно до психодинамічних концепцій істеричні психози трактуються як "реакції витіснення" психічної травми.

Гострі депресивні реакції найчастіше безпосередньо пов'язані з нещ астям, що сталося, раптовою дією індивідуально значущої психічної травми. На висоті гострої депресії домінують страх, глибокий відчай, думки про смерть. Такі стани, як правило, короткочасні і потрапляють у поле зору психіатра лише в тих випадках, коли вони зв'язані з самоушкодженнями або суїциїдальними спробами. Затяжний тип психогеній характерний для основного контингенту дорослих з реактивними депресіями.

Для клінічної картини

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10