Психогігієна і психопрофілактика

Психогігієна і психопрофілактика 

Психогігієна - це галузь медичної психології, яка вивчає вплив факторів і умов зовнішнього середовища, виховання і самовиховання на психічний розвиток та психічний стан лю­дини, розробляє рекомендації щодо збереження і зміцнення психічного здоров’я суспільства й окремих осіб.

Елементи психічної гігієни з’явились у життєвій філософії людини задовго до того, як почались наукова систематична роз­робка принципів психічної гігієни і розвиток розумово-гігієнічної діяльності.

В античній літературі ми часто зустрічаємось з поняттями “міра”, “психічна гармонія”, “життєва мудрість”. Демокріт говорив про евтимію, тобто добре врівноважене життя. Епікур - про ата­раксію, або душевний спокій мудрої людини, яка пізнала закони природи і позбавилась страху смерті. Церковна ідеологія середньо­віччя із своїм дуалізмом душі й тіла спиралась перш за все на релігійні та моральні категорії, дещо односторонньо розглядаючи й оцінюючи психічні явища стосовно гріха, вини, самовідданої лю­бові, ставлення до надприродних сил і підготовки до загробного життя. Релігійний світогляд того часу давав можливість людям більшою мірою пасивно пристосовуватись до життєвих умов, змен­шував ступінь суб’єктивного незадоволення мас, що попереджува­ло повстання. А нові повстання - це нова кров, нові жертви, нові репресії, нові психотравми. На основі цього можна зробити висновок, що і середньовічна релігія з позицій життєвої мудрості вико­нувала відповідну розумово-гігієнічну “атарактичну” функцію.

Народження і становлення буржуазії в період Ренесансу при­несли в життя не тільки розмах великих справ, ентузіазм, відкриття і прогрес, але також несправедливість, жорстокість і страждання, про що красномовно свідчить історія відкриття і колонізації за­морських земель, бурхливого розвитку промисловості, перш за все в Європі та США.  

Дещо пізніше всесторонній мислитель і педагог Ян Амос Коменський з наукових позицій торкнувся галузі, тісно пов’яза­ної із психічною гігієною. У своїх “Правилах життя” він писав: “Якщо хтось порушує думку або совість, то це потрібно заборо­нити раніше, щоб з цими речами не мати нічого спільного. Нашу думку можуть порушити надмірна кількість і непомірність робо­ти. Хто заглибиться в неї, обов’язково знайде і терни, які інколи виглядають, як троянди

Отже, якщо хочеш мати спокій - уникай необачності. Що приходиться на твою долю - роби мовчки, що приходиться на долю інших - залиши. І у своїх власних справах не будь надмірно дбайливим, педантичним відносно будь-якої дрібниці. Щоб бути більш працездатним - дай собі інколи відпо­чинок або зміни вид праці. Там, де напруження не чергується з відпочинком, там немає витривалості. Натягнутий лук трісне”. В іншому місці Коменський пише: “Зберігай правила помірності в усьому. Хочеш бути спокійним? Не розсіюйся по багатьох речах, не займайся непотрібними справами, не піддавайся гніву. Хочеш бути мудрим? Не бажай всього, що ти бачиш, не вір всьому, що чуєш, не говори всього, що знаєш, не роби всього, що вмієш, а тільки те, що корисно”.

Поняття “психічна гігієна” виникло в XIX ст. Але організо­ваний психічно-гігієнічний рух був започаткований К. Бірсом, який у 1908 р. видав книгу “Душа, яка знайшлася знову”. Автор сам тривалий час був пацієнтом однієї американської лікарні для психічнохворих і після виписання з неї проаналізував недоліки в поведінці й позиції лікарів та інших працівників відносно хворих. Після цього Бірс розвинув діяльність,

1 2 3 4

Схожі роботи