Психолінгвістика_к.р

План

1. Сприйняття та переказ тексту. 3

2. Багатозначність тексту. 11

Використана література. 14


1. Сприйняття та переказ тексту

Сприймання тексту набагато складніше, за сприймання одиничного висловлювання. При розумінні тексту, реципієнту необхідно об’єднати декілька висловів в одне смислове ціле. При цьому відбувається так звана поетапність сприймання мовного матеріалу, що передбачає послідовну обробку поступової інформації.

 Чимало експериментів присвяченні проблемі переказу тексту. Виявляється, що переказуючи прочитаний текст, реципієнти практично завжди піддають первинний текст трансформаціям. До них відносять: заміни слів (найчастіше дієслів); пропуски (найчастіше прислівників і прикметників) і додавання інформації.

 Настрій реципієнта, його бажання і попередні знання, впливають на процеси запам’ятовування і відтворення тексту. Тому так важливо вміти розрізняти реальну інформацію від її переказу.

Сприйняття та розуміння тексту залежить як від багатьох індивідуально-психологічних особливостей читача так і від забезпечення умов для розуміння, та типу тексту. Проте спільне одне: процеси сприйняття та розуміння є невід’ємною частиною процесу читання за будь-яких умов та психологічної налаштованості реципієнта. Тому розглянемо ці процеси по черзі у хронологічній послідовності більш детально.

Сприйняття тексту, за твердженням багатьох вчених, процес зворотній процесу відтворення. Якщо відтворення характеризується загальною направленістю “від думки до тексту”, то процес сприйняття має зворотну спрямованість “від тексту до думки”

Однак при сприйнятті тексту порядок послідовності в загальному ланцюжку перцептивно-ментальних актів, відрізняється від відповідних процесів при відтворенні тексту.

Слід зазначити, що термін “сприйняття тексту” трактується досить широко, включаючи не тільки перцептивні дії, розуміння і всю подальшу розумову переробку інформації, взятої з тексту, але і попередні етапи. Таке розуміння терміну “сприйняття” поділяють більшість сучасних вчених. Однак, за твердженням С. Л. Рубінштейна “сам термін “сприйняття” має двояке значення. Він означає, з одного боку, образ предмету, який виникає внаслідок процесу сприйняття, проте, з другого боку, він означає також і сам процес сприйняття. Для того щоб правильно зрозуміти сприйняття, потрібно обидві ці сторони – акт і зміст сприйняття сприймати в їх єдності” [75, 198].

Загалом в процесі сприйняття виділяють наступні основні фази:

Перша фаза – фаза “мотивації”, як і при відтворенні, визначає початковий мотиваційно-спонукаючий рівень процесу сприйняття. Друга фаза – інтенція, охоплює в основному процеси безпосередньої взаємодії реципієнта з текстом, а також найближчі ментальні процеси по переробці отриманої інформації. Третя фаза зв’язана з глибинними процесами розуміння тексту, які можуть привести до зміни (розвитку) як тезауруса, так і концептуальної системи особистості реципієнта [41, 127].

Розглянемо останні дві фази більш детально. Як бачимо розуміння тексту є лише останньою фазою процесу сприйняття.

Процес сприйняття тексту реципієнтом відбувається наступним чином: елементи тексту сприймаються аудіовізуальними рецепторами і транслюються в пам’ять реципієнта. З іншого боку з пам’яті реципієнта надходять дані про попередній мовний досвід. Співвідношення цих двох інформаційних потоків надає можливість читачу спочатку розпізнати слова, тобто ідентифікувати послідовність текстових елементів як слова, потім надати цим словам відповідні значення (тобто осмислити їх). Однак тут виникає запитання, яким чином людина, що сприймає текст в безперервному потоці при читання досить швидко встигає проаналізувати і осмислити всі багаточисельні зв’язки, та сприйняти послідовність речень як текст? Однозначної відповіді на це питання в сучасній науці не існує. О. Л. Каменська, стверджує що для того щоб послідовність речень сприймалась як текст, достатньо лише встановити хоча б один зв’язок певного речення, яке сприймається в даний момент, з одним із

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Схожі роботи