Психологічна діагностика

ЗМІСТ 

1. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ.

2. ДІАГНОСТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

2. 1. КРИТЕРІЇ ЯКОСТІ ВИМІРЮВАННЯ, ПРИНЦИПИ ДІАГНОСТУВАННЯ І КОНТРОЛЮ НАВЧЕНОЇ

2. 2. СИСТЕМА ДІАГНОСТУВАННЯ, КОНТРОЛЮ, ПЕРЕВІРКИ І ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ

2. 3. ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧАНОЇ

3. ТЕСТУВАННЯ – ОДНА З МЕТОДИК ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ

3. 1. ІСТОРІЯ ЗАСТОСУВАННЯ ДІАГНОСТИЧНИХ ТЕСТІВ

3. 2. ВИМОГИ ДО ПРАВИЛЬНО СКЛАДЕНИХ ТЕСТІВ

3. 3. КЛАСИФІКАЦІЯ ТЕСТІВ

3. 4. КРИТЕРІЇ ДІАГНОСТИЧНИХ ТЕСТІВ

3. 5. ОСНОВНІ ПРАВИЛА ПІДГОТОВКИ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ТЕСТОВОГО КОНТРОЛЮ

3. 6. ЦЕНТРАЛІЗОВАНЕ ТЕСТУВАННЯ

4. ВИСНОВОК

5. ЛІТЕРАТУРА

 

ВСТУП

 Педагогічна діагностика налічує стільки ж років, скільки вся педагогічна діяльність. Хто учив планомірно, завжди намагався визначити і результати своїх зусиль. Це робилося впродовж декількох тисячоліть педагогічної діяльності за допомогою методів, які по наших нинішніх поняттях є донаучними. І лише в останні два сторіччя у всезростаючому ступені стали застосовуватися науково контрольовані методи

Поняття «Педагогічна діагностика» було запропоноване К. Ингенкампом по аналогії з медичною і психологічною діагностикою в 1968 р. в рамках одного наукового проекту. По своїх завданнях, цілям і сфері застосування педагогічна діагностика самостійна. Вона запозичувала свої методи і багато в чому образ думок у психологічної діагностики.

Педагогічна діагностика сьогодні все ще є швидше активно оспорюваною і невизначеною програмою, ніж науковою дисципліною, що сформувалася. Тому недивно, що існують різні визначення наукової діагностики. Розрізняють діагностування навченої, тобто наслідків, досягнутих результатів, і навчаної.

У діагностику вкладається ширший і глибший сенс, ніж в традиційну перевірку знань, умінь навчаних. Перевірка лише констатує результати, не пояснюючи їх походження. Діагностування розглядає результати у зв'язку з шляхами, способами їх досягнення, виявляє тенденції, динаміку формування продуктів навчання. Діагностування включає контроль, перевірку, оцінювання, накопичення статистичних даних, їх аналіз, виявлення динаміки, тенденцій, прогнозування подальшого розвитку подій. Таким чином, педагогічна діагностика покликана, по-перше, оптимізувати процес індивідуального навчання, по-друге, на користь суспільства забезпечити правильне визначення результатів навчання і,в-третіх, керуючись виробленими критеріями, звести до мінімуму помилки при перекладі учнів з однієї учбової групи в іншу, при напрямі їх на різні курси і виборі спеціалізації навчання. Діагностика, службовка поліпшенню учбового процесу, повинна орієнтуватися на наступні цілі:

1. внутрішня і зовнішня корекція у разі невірної оцінки результатів навчання;

2. визначення пропусків в навчанні;

підтвердження успішних результатів навчання;

3. планування подальших етапів учбового процесу;

4. мотивація за допомогою заохочення за успіхи в навчанні і регулювання складності подальших кроків;

5. поліпшення умов навчання.

1. Історія розвитку педагогічної діагностики.

Сучасна, науково обгрунтована дидактика приречена на поразку, якщо вона не спирається на багатий інструментарій максимально об'єктивних методів педагогічної діагностики.

Цей інструментарій був створений протягом останніх ста років. Передвісником тесту шкільної успішності були ті, що з'явилися приблизно в 1864 р. «Scale books» (шкалування книги) англійця Джорджа Фішера. У 1894 році американець Дж. М. Райс застосовував свої таблиці

1 2 3 4 5 6 7 8