Психологічна консультація в кримінальному процесі

Психологічна консультація в кримінально­му процесі 

 

В юридичній практиці накопичений значний досвід безпосереднього використання учасниками кримінального процесу психологічних знань, а також опосередкованого у формі психологічної консультації. Вихо­дячи із потреб практики, юридична наука в різноманітних своїх галу­зях (криміналістиці, кримінальному процесі, кримінології, юридичній психології) аналізувала застосування психологічних знань в процесі оперативно-розшукової діяльності, попереднього розслідування, судо­вого розгляду.

Разом з тим в юридичній і психологічній літературі аналізувалися питання опосередкованого використання психологічних знань в кримі­нальному процесі у формі психологічної консультації.

В діючому кримінально-процесуальному законодавстві не вжива­ються терміни «консультант» і «консультація», але на практиці досить часто виникають питання, пов'язані з психологічною консультацією, яка проводиться в рамках кримінального процесу. Оскільки чітко та до кінця методологічний зміст даних понять не розкрито, то саме в цьому і полягає актуальність дослідження наукової статті.

Однією з форм використання знань в кримінальному процесі є кон­сультація спеціаліста. Вона носить процесуальний характер, оскільки проводиться в рамках кримінального процесу і для забезпечення його мети.

Консультант - це освічена особа, що не має чіткого визначення про­цесуального профілю (як експерт чи спеціаліст), але застосовує свої спе­ціальні пізнання для роз'яснення слідчому і суду важливих для справи фактів і обставин з позиції сфери тієї наукової чи практичної діяльності, в якій вона є професіоналом.

Консультація - це спеціальна діяльність з метою правосуддя, яка проводиться за проханням чи на вимогу учасника кримінального про­цесу, яка може полягати в роз'ясненні положень певної сфери наукового чи практичного знання, методів і методик спеціальних досліджень, кола обставин, що входять в предмет конкретної науки, аналогічної участі спеціаліста у законодавчому врегулюванні цієї форми залучення спеці­альних знань в кримінальному процесі - на практиці вона має досить широке розповсюдження, оскільки закон прямо не вказує на цю форму, теоретики в більшості випадків не визнають цього. При цьому заперечу­валася та форма спеціального знання, що застосовується освіченою осо­бою, і в літературних джерелах 50-річної давності, і в даний час, хоча аргументація різноманітна, іноді діаметрально протилежна. Цікаво, що підстави для відмови від цієї форми використання спеціальних знань відійшли, втратили своє значення, але за інерцією продовжують діяти.

Найбільш повно та чітко причини оспорювання консультативної фор­ми використання спеціальних знань дали М. А. Чельцов та М

В. Чельцова [4, с. 36-41]. Виявляється, що після Великої Жовтневої революції серед вчених отримала значного розвитку ідея про освічену особу (в першу чергу експерта), як про суддю факту, автором якої були дореволюцій­ні вчені Л. Є. Владіміров і Д. А. Дриль. І найцікавіше, що отримала ця ідея значну теоретичну підтримку і практичне впровадження не в сфері юристів, а серед судових медиків. В інструкціях про проведення судово- медичної експертизи вказувалося, що медичні експерти є працівниками, висновки яких мають обов'язкову силу та значення для приватних осіб і установ різноманітних відомств: вони вправі вимагати все, що стосуєть­ся даного документу, проводити огляд, допитувати потерпілих, свідків, освічених осіб, приймати інші міри для забезпечення експертизи. У ви­даному наркоматом охорони здоров'я в 1919 р. Збірнику про медичну експертизу прямо вказувалося, що медичний експерт набував значен­ня наукового судді факту, а Положення про медичну експертизу 1921р. вводило інстанційний порядок оскарження висновків судово-медичного експерта (судово-медичний експерт, відділ медичної експертизи). Одно­часно вказувалося, що медичний експерт є помічником слідства і суду, зобов'язаними роз'яснювати, вести консультаційну роботу по судово- медичних питаннях з особами, що проводять розслідування, а в суді у

1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні