Психологічна структура особистості

простої чи складної співучасті (ст. 19 КК України), що спри­чиняє відповідальність за вчинення злочинів деяких видів простою групою за змовою чи без неї, групою осіб за попе­редньою змовою і організованою групою, а також злочинною зграєю (бандою). Окрім того, існує відповідальність за різно­манітні групові дії, що грубо порушують суспільний порядок, масові заворушення та ін.

Кожна із названих форм групових злочинів та групової злочинної діяльності має не тільки правовий, але й відповід­ний психологічний зміст. З позицій психології, злочинна група — це антисуспільне неформальне об'єднання двох або більше осіб для спільного вчинення злочинів, що є єдиним, особливим суб'єктом даного виду людсь­кої діяльності. Саме спільність вчинення злочинів певного виду (корисливих, корисливо-насильницьких, насильниць­ких) — головне, заради чого існує злочинна група.

У цьому визначенні наявні такі кваліфікаційні ознаки:

1) мала неформальна група, тобто нечисленна за складом спільність людей, стосунки у якій нормативно, офіційно не регулюються, підтримується безпосередній особистий контакт між учасниками;

2) об'єднання учасників відбувається завдяки спільній злочинній діяльності;

3) взаємодія учасників групи певним чином організована (від ситуативних груп, де групові структури ледве визначені, до організованих, де існують функціональні і психо­логічні взаємозв'язки);

4) група є єдиним особливим суб'єктом злочинної ді­яльності, тобто кожен учасник надає свій внесок відпо­відно до розподілу ролей — з одного боку, до кожного пред'являються певні вимоги — з іншого. Такі вимоги мож­на умовно поділити на загальні й часткові. Загальними є вимоги здійснювати протизаконні дії, беззастережно до­тримуватись звичаїв та норм, що склалися в групі, та внутрігрупової субординації; частковими — обачливість у поведінці, здібності та досвід вчинення злочинів, наявність певних особистісних властивостей (рішучість, сміливість, відсутність жалю до потерпілих та ін. )

У практичній діяльності працівники правоохоронних ор­ганів при аналізі групових злочинів повинні враховувати такі чинники:

1

Причини об'єднання декількох осіб у злочинну групу:

а) неможливість вчинити злочин самому чи складність діяти інакше;

б) спільність сформованих антисуспільних (злочинних) інте­ресів учасників групи;

в) особисті неформальні зв'язки і стосунки учасників у мину­лому та 'їх характер;

г) прийняті у групі загальні норми поведінки, що визначають її орієнтацію на порушення закону та групову злочинну ді­яльність;

д) можливість впливу осіб, що мають злочинний досвід (ра­ніше засуджених, визнаних особливо небезпечними реци­дивістами, адмінпіднаглядних та ін. ), які часто виступають ініціаторами створення злочинних груп.

2. Рівень (ступінь) організованості злочинної гру­пи — згуртованість, сталість, термін існування, тривалість і характер вчинення злочинів, їх спрямованість.

3. Кількість та склад учасників (неповнолітні, дорослі, змішаний склад і хто переважає, наявність досвідчених зло­чинців та їх роль у групі, ставлення до вживання спиртного чи наркотиків, азартних ігор тощо).

4. Розподіл ролей і становище в групі окремих учас­ників — функції при здійсненні конкретних злочинів, сту­пінь авторитетності, сильні та слабкі сторони, наявність зло­чинних умінь та навичок.

5. Стосунки в злочинній групі — рівень дисципліни, яким чином і

1 2 3 4 5 6 7

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні