Види соціально-психологічного тренінгу і його завдання

ВИДИ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ТРЕНІНГУ І ЙОГО ЗАВДАННЯ

Характерною особливістю соціально-психологічного тренінгу є те, що воно спрямоване не на відпрацювання комунікативних умінь і навичок, а є способом навчання. Ведучий СПТ повинен чітко знати основні напрями, якими має реалізуватися розвиток групи й самопізнання кожного її учасника, відкриття ним важливих, але не повністю усвідомлених аспектів своєї особистості.

Принципом проведення соціально-психологічного тренінгу є орієнтація на ігрову діяльність як таку, що у “чистому вигляді” являє собою створення психологічного засобу, за допомогою якого відбувається привласнення досвіду. Необхідність такої орієнтації зумовлюється тим, що у процесі руху в психіці в привласнений засіб формує якості особистості шляхом перетворення на ключову одиницю нової міжфункціональної системи свідомості та взаємодії з іншими подібними системами, і вже у такому вигляді визначальним чином структурує подальшу поведінку й діяльність людини.

Відповідно до мети та завдання проведення соціально-психологічного тренінгу має враховувати такі важливі моменти:

1) оперативність полягає у здатності правильно і швидко виконувати ті чи інші практичні завдання; формування оперативності професійно важливих якостей відбувається через створення оперативних образів, тобто уявлень про те, як адекватно і швидко здійснювати те чи інше завдання (цьому значно сприяють групові завдання, оскільки вони дозволяють спостерігати поведінку інших учасників, бачити, як сприймається власна поведінка);

2) оперативним образам властиві такі особливості:

а) прагматичність (завдання, для вирішення якого формується образ, визначає його інформаційний зміст та структуру);

б) адекватність завданню дії (обслуговуючи вирішення завдання, образ відповідає йому найкращим чином);

в) специфічність (містить ту інформацію, яка необхідна для певних завдань дії);

г) лаконічність (відстороненість від низки особливостей об’єкта, в тому числі і дуже суттєвих, але таких, які у даному випадку даним виконавцем не можуть бути використані для вирішення завдань, що стоять перед ним);

д) функціональна деформація (порушення безпристрасності нейтрального відображення об’єкта в образі через акцентування у ньому характеристик, особливо істотних в умовах конкретної дії і, навпаки, через згорнутість чи меншу усвідомленість відображення у ньому малоінформативних у даній ситуації об’єктивних властивостей;

3) важлива роль на кожному занятті відводиться зворотному зв’язку як такому що дозволяє осмислити пророблене, свої переживання. Це зумовлюється тим, що переживання в житті людини є специфічними психологічними засобами оволодіння власним внутрішнім світом, поведінкою, та побудови вищих психічних функцій і, на їх основі, складних міжфункціональних систем.

При проведенні тренінгу необхідно адекватно і професійно використовувати два основних принципи, які передбачають створення ситуації “можливості неможливого” (для учасників) і “розкажи і покажи” (для керівника). Крім того, у проведенні “визначального” тренінгу обов’язково повинен примати участь незалежний експерт, роль якого полягає у тому, щоб допомогти учасникам тренінгу найточніше змоделювати реальну соціально-професійну ситуацію, відпрацьовану на тренінгових заняттях. На думку О.Ткаченка, “має бути створена ситуація діалогу, де експерт буде тим “іншим” хто може гарантувати продуктивність розвитку”. [13; 64]. Саме експерт може гарантувати створення ситуації “можливості неможливого” і принципу “розкажи і покажи”. Це також дає можливість учасникам продемонструвати їх професійну підготовку і дати незалежну адекватну оцінку професійним якостям.

Тренінг професійно важливих якостей

1 2 3

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні