Психологічні аспекти підготовки бакалаврів і молодших спеціалістів медицини

Психологічні аспекти підготовки бакалаврів і молодших спеціалістів медицини

До недавнього часу медичну сестру розглядали як пасивно­го виконавця рішень лікаря, як його помічника, але не як партне­ра в лікуванні хворих і наданні їм допомоги. Більшість країн світу відчуває гостру нестачу сестринського персоналу в психі­атричній службі. Внаслідок цього медична сестра переважно ви­конує свої обов’язки механічно. Робота сестер у наших умовах обмежується роздаванням медикаментів, виконанням ін’єкцій, ви­мірюванням температури тіла, організацією консультацій і спос­тереженням за станом хворого та технікою безпеки. Це здійснюється, в основному, на належному професійному рівні, але медична сестра виконує свої функціональні обов’язки автома­тично, а на особистість хворого звертає недостатньо уваги. Та­кий підхід не дає можливості встановити належний контакт між сестрою і хворим, тому що основою стає її робота, а не сам пацієнт, на якого цю роботу потрібно спрямувати.

Згідно з положенням соціальної, виробничої і медичної пси­хології, медична сестра може якісно обслужити індивідуально не більше восьми хворих, а реальне навантаження на неї, зокрема в психіатричних стаціонарах, є значно більшим.

Природно, що в таких випадках стосунки між медичною сес­трою і хворими є переважно офіційними і формальними. А вище­описані умови і стиль роботи медичних сестер призводять до різного виду напруженості, непорозумінь, сутичок і скарг зі сто­рони хворих та їх родичів. Психологічний вплив медсестри на хворого за таких умов є мінімальним або навіть викликає зворот­ний ефект “психологічного протесту” проти надання формальної медичної допомоги

Наявні програми підготовки медичних сестер традиційно ак­центовані на оволодіння базою даних, які стосуються передусім біології, основ медицини і технічної сторони сестринської справи. Підручники і навчальні програми для медичних сестер існували у вигляді скорочених лікарських варіантів. Соціальним і поведінковим наукам у підготовці медичних сестер приділялось недо­статньо уваги.

Ми стали свідками процесу демократизації всіх сфер суспіль­ного життя, в тому числі й психіатрії. Започатковано правові взаємовідносини пацієнта з медичними працівниками. Сучасна медична або клінічна психологія почала звертати увагу на осо­бистість хворого, сприймати пацієнта як громадянина, який має свої інтереси і законні права.

Переорієнтація служби на ділове і психологічне партнерство з хворими призвела до необхідності переосмислити роль медич­ної сестри в системі надання їм медичної і соціальної допомоги.

Незважаючи на те, що універсальної моделі медсестринської допомоги у сфері охорони здоров’я поки що не існує, сутність її, в основному, полягає у визначенні, сформульованому Міжнарод­ною радою медичних сестер: “Медсестринська допомога полягає в тому, щоб сприяти здоров’ю, попереджати хвороби, забезпечу­вати догляд за фізичними або психічними хворими і непрацездат­ними людьми будь-якого віку в усіх лікувальних і інших гро­мадських закладах. Предметом особливої уваги медсестри повин­на бути реакція окремої людини, сім’ї або групи людей на дійсно існуючі або можливі порушення здоров’я. Унікальна функція медсестри в її догляді за здоровими або хворими людьми полягає в тому, щоб правильно оцінити їх реакцію на стан свого здоров’я і допомогти у діях, що призводять до здоров’я, видужання або достойної смерті”.

Згідно з положеннями Американської асоціації медичних сес­тер (1980), основне завдання середнього медичного персоналу - “це діагностика і корекція реакцій людини у відповідь на наявні або можливі проблеми, пов’язані з

1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні