Психологічні аспекти соматично хворих людей

План

1. Есенціальна гіпертонія

2. Психосоматика при алергічній реакції

3. Психосоматичні аспекти анорексії

Використана література

1. Есенціальна гіпертонія

Оскільки в більшості випадків чітко датувати початок захворювання не представляється можливим, важко говорити і про ситуацію, яка її викликає. Проте як причинні ситуації описані певні внутрішні конфлікти. Артеріальна гіпертонія часто починається тоді, коли людина перебуває в ситуації хронічного напруженого очікування. Типові висловлювання гіпертоніків: "я маю бути готовий до усього", "я такий, що переймаю на себе усі труднощі", "ніхто мене не утримає, я готовий на все". Провокуючими ситуаціями часто бувають тривалі стани страху, нестача часу і наростаюча напруга. Крім того, описуються ситуації, в яких є можливість розрядки ворожості і агресивності, але цього не відбувається через гальмування або педантичність.

Численні експерименти як з тваринами, так і з людьми показали, що при страху, гніві і озлобленості підвищується тиск і що хронічне емоційне перенапруження може призводити до стійкої гіпертонії. Загальноприйнята думка, що у гіпертоніків існує пов'язана із страхом хронічно пригнічувана агресія.

Для хворих гіпертонією описують типову невротичну особову структуру з переважанням нав'язливих станів, внаслідок чого часто виникають внутрішні і зовнішні конфлікти, що утрудняє емоційну розрядку.

Той факт, що есенціальна гіпертонія часто зустрічається у членів однієї сім'ї, може інтерпретуватися в сенсі "психологічного спадкоємства". Експериментальні дослідження показують, що хворі гіпертонією схильні до підвищення тиску навіть в тих ситуаціях, які у нормотоніків не викликають ніяких змін тиску.

За даними Александера (2002), центральним пунктом психодинаміки пацієнта з есенціальною гіпертонією є постійна боротьба з наростаючим вороже-агресивним почуттям

В той же час існують труднощі самоствердження. Пацієнти бояться втратити прихильність інших людей і тому контролюють прояви своєї ворожості. У дитинстві вони зазвичай схильні до нападів люті і агресії. Дитина, що була раніше агресивною, ставши дорослою людиною стає підкреслено поступливою, не може за себе постояти. Розуміння можливості втратити із-за своєї агресивності розташування рідних і близьких примушує дитину контролювати свою ворожість і приховувати її. Хворі артеріальною гіпертонією постійно проявляють дратівливість, якщо стикаються з непереборним опором. Їх життя нав'язує їм роль "тяглового коня". Вони застряють на багато років на одній роботі і рідко міняють фірму, навіть якщо їм недоплачують. Якщо вони домагаються начальницького положення, їм важко стати авторитетом для інших. Вони виконують роботу за інших, замість того щоб налагодити дисципліну. З цієї надсумлінної поведінки, що доводить до крайнощів, із зайвим почуттям відповідальності народжуються посилені почуття гніву, неприязні і агресивності, що з часом вимагають все більших зусиль для їх стримування. Так розвивається порочне коло, яке призводить до хронічного стану напруження. Характерна ситуація, що провокує захворювання, є життєвими конфліктами, які мобілізують ворожість і прагнення до самоствердження і одночасно створюють неможливість їх вільного вираження.

Спочатку ці риси були виявлені в поведінці спостережуваних хворих. У подальших дослідженнях показано, що порівняно з нормотоніками у них змінено сприйняття конфлікту і стресу. Наприклад, льотні диспетчери піддаються загрозі підвищення тиску не лише тоді, коли ідентифікують себе зі своєю професією і є адаптивними і ввічливими з товаришами по службі, але і коли вони не сприймають і заперечують виробничий стрес.

У формуванні гіпертонії відіграє роль і безпосередня взаємодія в сім'ї, що показано