Психологічні основи групової психокорекційної роботи АСПН

План 

1. Практична психологія і психокорекційна практика

2. Поняття психокорекції

3. Природа психічних явищ, які підлягають психокорекції

4. Спрямованість психокорекційного процесу АСПН

5. Поняття особистісної деструкції та особистістої проблеми спілкування

6. Особливості психокорекційного процесу в групі АСПН

Список літератури 


1. Практична психологія та психокорекційна практика

В "Положеннi про психологiчну службу в системi освiти України, розробленому Мiнiстерством освiти Украєни, чiтко визначаються міста дiяльностi цiєї служби: виявлення i створення соцiально-психологiчних умов для розвитку особистостi; сприяння виконанню виховних i освiтнiх завдань навчально-виховних закладiв. За своїм статусом працiвники психологiчної служби належать до складу педагогiв. У положеннi дiагностика зводиться до "обстеження дiтей i пiдлiткiв, їхнiх груп i колективiв. . . "; корекцiя - "здiйснення психолого-педагогiчних заходiв для усунення вiдхилень. . . "; "профiлактика - своєчасним попередженням вiдхилень у становленнi особистостi"; реабiлiтацiя - "надання допомоги дiтям, пiдлiткам, молодi в кризовiй ситуацiї"; психологiчна експертиза - участю "в оцінці нових технологiй навчання та виховання. . . визначення доцiльностi їх упровадження". Ми переконуємося, що основнi компоненти змiсту дiяльностi психологiчної служби зорiєнтованi на якiсь зовнiшнi дiї: обстеження, розробку заходiв, участь в оцінці нових технологiй тощо, а не на пiзнання внутрiшнього свiту особистостi. Особливо переконливо це можна бачити з перелiку функцiйних обовязкiв психолога-практика, а саме: ".

. бере участь в організації освiтньої, виховної роботи. . . ", "проводить психолого-педагогiчну дiагностику готовностi до навчання. . . "; "здiйснює профорiєнтацiю; готує вихованцiв до життя в злагодi з усiма народами; формує психологiчну культуру вихованцiв, учнiв, педагогiв, батькiв".

Як видно з "Положення. . . ", вся робота психолога-практика зорiєнтована на дiтей, пiдлiткiв, але при цьому випадають iз поля зору дорослi, тобто педагоги. Велику питому вагу в психологiчнiй службi мають освiтнi заходи (лекцiї, бесiди тощо).

З огляду на це зрозумiло, що перелiченi функцiї може виконувати не обовязково практичний психолог, а отже, психологічна практика ще не зайняла в школi належного мiсця: робота психолога спрямована на вирiшення зовнiшнiх проблем, повязаних iз соцiумом i навчальною дiяльнiстю учнiв, а не з пiзнанням їхнiх особистiсних проблем.

Таким чином, практична психологiя в школi представлена дещо формалiзовано, вiдсутня орiєнтацiя на глибинно-психологiчнi характеристики особистостi, а увага до iндивiдуальної неповторностi дитячої психiки передбачаються лише в разi кризових станiв та девiантної поведiнки (алкоголiзм, наркоманiя, правопорушення). Профiлактика здебiльшого заклопотана вiдхиленнями - дбає про їх попередження. Неправильною також є позицiя, коли в ракурс методiв психологiчної служби потрапляє тiльки дитина, а не й дорослий (учитель, батько, вихователь), який своїм впливом на дитину нерiдко породжує тi деструкцiї, якi потiм потрiбно нiвелювати.

До того ж, у "Положеннi. . . " в основному йдеться лише про дiї психолога без урахування найголовнiшого - опосередкованостi його рекомендацiй, порад i результатiв дiяльностi педагогами, дирекцiєю та батьками. У ньому не вiдображено вимоги до особистостi педагога, не вказано на необхiднiсть психокорекцiйної пiдготовки, яка сприяла б розвитковi його рефлексивних знань. Адже не секрет, що нерiдко психолог (чи педагог) - це "чоботар без чобiт": як людина, вiн i сам iнодi потребує допомоги, яку мав би отримати

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні