Психологічні основи групової психокорекційної роботи АСПН

психологiчним впливам. На наше переконання, "службу. . . " потрiбно починати з групової психологiчної практики й адресувати її насамперед психологам, якi професiйно зобовязанi бути вiдкоригованими, та педагогам (дирекцiї школи).

Шлях до професiоналiзму в галузi психологiчної практики лежить через групову психокорекцiю Й не лише тому, що це бiльш економiчний та об'єктивний метод, а й тому, що думка психолога та його iнтерпретацiї завжди представляються в контекстi вражень iнших членiв групи. Крiм того, важливо враховувати, що психiка завжди формувалась у взаєминах з iншими людьми, тому її краще й вивчати в групових умовах. Матерiал тривалого психологiчного пiзнання сприяє проникненню у змiст несвiдомого шляхом поздовжнього аналiзу iнварiантних характеристик поведiнки. Стабiлiзованi особливостi психiки дають можливiсть вийти на феномен базових захистiв суб'єкта, когнiтивною основою яких є логiка несвiдомого. За такого пiдходу до вивчення психiки в центрi уваги стоїть значущiсть подiї, а не статистичний її показник. Причому ця значущiсть пiзнаються крiзь призму внутрiшнiх механiзмiв поведiнки та емоцiйного сприйняття її самим суб'єктом, а не зовнiшнiм спостерiгачем.

Важливим є феноменологiчний пiдхiд, за якого найбiльшої авторитетностi набуває внутрiшну розумiння тих чи тих психiчних явищ, подiй самим суб'єктом, а не стандартизована (формалiзована) їх iнтерпретацiя. Цей шлях полегшує виявлення логiки несвiдомого. Останнє дуже залежить вiд методичних прийомiв, особливо важливими з яких є тi, що повязанi з присутнiстю у визначеннi матерiалiзованих результатiв мязового руху (пiдтвердження наукової цiнностi здогадки І. М. Сеченова)

Тому широкi можливостi для iстотностi прояву несвiдомого дає психомалюнок, виконаний суб'єктом спонтанно, невимушено, коли руцi дається воля.

В образному, спонтанному вираженнi психологiчного змiсту велику роль відіграє колективне несвiдоме та архетипи. Йдеться про психологiчну спадковiсть (здiбностi, прихильнiсть до хворого та iн. ). Серед усiх цих успадкованих ознак можна видiлити особливий клас психiчних чинникiв, сприйняття яких не обмежується нi сім’єю, нi расою. Як стверджує К. Юнг, це насамперед загальнi здiбностi розуму, вiдповiдно до яких логiчно впорядковується досвiд, це - архетипи. Подiбнi форми можна було б описати як логiчнi категорiї.

Однак стосовно малюнка маємо справу не з категорiями розуму, а з категорiями уяви. Якщо продукти уяви за своєю суттю завжди є вiзуальними, то їхнi форми вiд самого початку повиннi мати характер картин, бiльше того - картин типових. "Архетипи, якщо можна так висловитися, - це органи передрацiональної психiки. Це спадковi форми й iдеї, якi вiд самого початку не виражаються нiяким конкретним змiстом. Останні виявляються лише з плином життя iндивiда, коли саме в цих успадкованих формах кристалiзується особистий досвiд". Далi К. Юнг пише: "Подiбно до того, як органи тiла є не окремими частинами пасивної матерiї, а динамiчно дiючими комплексами, примушуючи нас визнати їх саме такими, так i архетипи як органи психiки є динамiчними iнстинктивними ансамблями, котрi значною мiрою детермiнують людське життя, тому я їх називаю домiнантами несвiдомого"

Цi "динамiчнi iнстинктивнi ансамблi", якими є архетипи, органiзовуються шляхом сплаву з iндивiдуальним життєвим досвiдом у логiку несвiдомого, що виражаються у певних важливих тенденцiях поведiнки. Групова та iндивiдуально-консультативна практика сьогоднi недооцiнює той аспект практичного пiзнання психiки, який передбачає врахування особливостей колективного несвiдомого, тому й малюнок психологами використовується переважно в контекстi вже формалiзованих тестових його iнтерпретацiй.

Сьогоднi практичнi психологи недостатньо

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні