Психологічні основи спілкування
План
Психологічні основи спілкування.
Основні психологічні компоненти спілкування.
Особливості спілкування медичної сестри з хворим.
Роль особистісного простору в спілкуванні
Основи психологічної корекції спілкування.
Прямі методи погашення конфлікту.
Непрямі методи погашення конфлікту.
Принцип “виходу почуттів”.
Принцип “емоційного заміщення”.
Принцип "авторитетного третього”.
Принцип “оголення агресії”.
Принцип “примусового вислуховування опонента”.
Принцип “обміну позицій”.
Принцип “розширення духовного горизонту”.
Використана література.
Психологічні основи спілкування
Людина передусім є соціальною істотою. У своїй діяльності вона завжди взаємодіє з іншими людьми. А ця взаємодія неможлива без спілкування.
Спілкування - це форма взаємозв’язку людей у про цесі спільної життєдіяльності.
Потреба здорової людини у спілкуванні є дуже великою. Це одна з її уроджених потреб. Лише психічно хворі відмовляються від живого безпосереднього спілкування з іншими людьми, але і вони спілкуються самі із собою за рахунок патологічної фантазії.
У минулому люди були більш комунікабельними, ніж тепер. Існує кілька факторів, які сприяють зниженню рівня спілкування. Важливими є такі:
1. Фактор особистісної автономії
2. Фактор урбанізації. Технічний прогрес зменшує потребу людей один в одному. Не потрібно разом копати колодязь, щоб була вода, разом викорчовувати ліс, щоб була земля, под. Крім цього, у великому місті існує надлишок вимушених контактів (поїздки в транспорті, покупки в магазинах і на ринках, контакти на роботі тощо). Людина стомлюється від надлишку контактів, хоче побути наодинці.
3. Фактор масової комунікації. Раніше всі новини люди передавали особисто один одному. Тепер усю важливу інформацію можна отримати за допомогою радіо- і телепередач, газет, журналів тощо. Люди не потребують шукати реального співрозмовника.
4. Фактор наживи й удавання. Реалії життя примушують людей користуватись “масками” для спілкування, щоб отримати певні вигоди. Щире людське спілкування часто відходить на задній план. Широко розпропаговані принципи Д. Карнегі, незважаючи на практичну цінність, розраховані передусім на отримання особистої вигоди.
5. Фактор дегуманізації життя. Реалії життя останнім часом дегу- манізуюче впливають на людину. Жорстоке ставлення до тих, хто тебе оточує, і навіть своїх близьких стає своєрідною нормою. Пенсіонера і працездатного безробітного пригноблює безгрошів’я. Багатії “ховають” себе і свої сім’ї за охоронців, яким не довіряють. Люди стараються уникати неформального спілкування, бо бояться за свій добробут і життя.
Дія вищезгаданих факторів призводить до розвитку своєрідного “синдрому дискомунікації”, який має чотири основні варіанти: 1) прагнення до спілкування з неможливістю знайти душев ного співрозмовника (почуття “самотності серед людей”); 2) потяг до контакту з нездатністю налагодити його навіть при наявності співрозмовників (“комунікативна безпорадність”); 3) прагнення до спілкування переважно з метою розрядити накопичену агресивність (“конфліктне спілкування”); 4) згасання потягу