Психологічний аналіз сприйняття студентами наукового тексту
4
Оскільки сприйняття наукового тексту студентами має ряд певних особливостей і може викликати труднощі, досвідченні викладачі та науковці мають заповнити ту проміжну ланку, яка б наблизила студента до змістового сприйняття наукового тексту. Вихідною для такого підходу була теорія М. Бахтіна про те, що ми вичитуємо в тексті те, що нас цікавить: "Смыслами я называю ответы на вопросы. То, что ни на какой вопрос не отвечает, лишено для нас смысла" [1, 350] Але така зацікавленість пов'язана із запитанням, тобто з тим, що є поки що невідомим. Схожу ідею висував і англійський історик Р. Дж. Коллінгвуд, коли писав: "Вы никогда не сможете узнать смысл сказанного человеком с помощью простого изучения устных или письменных высказываний, им сделанных, даже если он писал или говорил, полностью владея языком и с совершенно честными намерениями. Чтобы найти этот смысл, мы должны также узнать, каков был вопрос, на что написанное или сказанное им должно послужить ответом" [9, 339]. Відповідно до цього, попередня постановка проблеми або ж попереднє питання може значно полегшити сприйняття наукового тексту студентами. Коли він буде знати відповідь на яке запитання він шукає чи читає. На думку М. Бахтіна процес пошуку відповіді на запитання робить невідоме формально відомим, а незнайомий текст знайомим, таким, що частково належить реципієнту. Таке знайомство є фрагментарним. Тобто відшукавши в тексті частково відповідь на поставлене запитання або ж виділивши незнайоме, студент знаходить фрагмент тексту формально знайомим. Цей зрозумілий фрагмент висвітлює в темному фоні всього тексту нові фрагменти, пов'язані з ним, що робить їх теж зрозумілими. Відбувається розширення зони зрозумілого: виникають все нові і нові зв'язки з раніше незв'язним, знаходяться відповіді на запитання, що виникають в процесі розуміння. Таким чином викладач має не лише