Психологічний аналіз сприйняття студентами наукового тексту

текст має притаманну лише йому структуру, про яку мова піде нижче. Для вивчення процесів приймання потрібно враховувати вікові особливості психічного та фізіологічного розвитку реципієнтів. У студентів відповідно до їх віку має бути досить великий об'єм оперативної пам'яті, досвід у мислительних процесах (аналіз, синтез), знання відповідних лексичних одиниць, творче мислення. Останнє відіграє вирішальну роль для сприйняття, оскільки цілісний текст не можна розуміти як сумарне значення окремих компонентів тексту. Лише творчий підхід дає можливість створити повну картину тексту та його значення. У сприйманні важливу роль відіграє попередній досвід, попередні уявлення особистості. Залежно від повноти змісту, спрямованості, організованості сприймане відображається у свідомості більш або менш адекватно. Зміст попереднього досвіду, спорідненість його із сприйманим об'єктом, інтерес до нього є передумовою ефективності та адекватності сприймання. Поряд із попереднім досвідом слід зазначити очікування та пресупозиції студента до сприйняття тексту, які можуть створюватись викладачем або ж самим студентом. При сприйманні тексту важливим є усвідомлення прочитаного чи почутого. Тобто сприймання тексту має відбуватись на свідомому рівні. При цьому невідомі образи та концепти асоціюються з уже відомими, тобто такими, що вже існують у свідомості конкретного студента. Далі вступають в дію процеси аналізу та синтезу образів, концептів та понять, опосередкованих через мову. Отже, для розуміння наукового тексту студенти мають володіти відповідного рівня мовною компетенцією. Охарактеризувати сприймання наукового тексту односкладно не можливо. Це складний багато структурний психологічний процес, який хоча і має суб'єктивну природу, володіє рядом об'єктивних характеристик.

4

Шляхи полегшення сприймання наукового тексту

Оскільки сприйняття наукового тексту студентами має ряд певних особливостей і може викликати труднощі, досвідченні викладачі та науковці мають заповнити ту проміжну ланку, яка б наблизила студента до змістового сприйняття наукового тексту. Вихідною для такого підходу була теорія М. Бахтіна про те, що ми вичитуємо в тексті те, що нас цікавить: "Смыслами я называю ответы на вопросы. То, что ни на какой вопрос не отвечает, лишено для нас смысла" [1, 350] Але така зацікавленість пов'язана із запитанням, тобто з тим, що є поки що невідомим. Схожу ідею висував і англійський історик Р. Дж. Коллінгвуд, коли писав: "Вы никогда не сможете узнать смысл сказанного человеком с помощью простого изучения устных или письменных высказываний, им сделанных, даже если он писал или говорил, полностью владея языком и с совершенно честными намерениями. Чтобы найти этот смысл, мы должны также узнать, каков был вопрос, на что написанное или сказанное им должно послужить ответом" [9, 339]. Відповідно до цього, попередня постановка проблеми або ж попереднє питання може значно полегшити сприйняття наукового тексту студентами. Коли він буде знати відповідь на яке запитання він шукає чи читає. На думку М. Бахтіна процес пошуку відповіді на запитання робить невідоме формально відомим, а незнайомий текст знайомим, таким, що частково належить реципієнту. Таке знайомство є фрагментарним. Тобто відшукавши в тексті частково відповідь на поставлене запитання або ж виділивши незнайоме, студент знаходить фрагмент тексту формально знайомим. Цей зрозумілий фрагмент висвітлює в темному фоні всього тексту нові фрагменти, пов'язані з ним, що робить їх теж зрозумілими. Відбувається розширення зони зрозумілого: виникають все нові і нові зв'язки з раніше незв'язним, знаходяться відповіді на запитання, що виникають в процесі розуміння. Таким чином викладач має не лише

1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні