Психологічний характер українців

План

Вступ

1.  Поняття національного характеру

2.  Шлях формування української нації

3.  Риси національного характеру українців

Висновок

Список використаної літератури 

Вступ 

Людей з давніх часів цікавили особливості поведінки, звичок, культури і мислення різних народів в різних куточках земної кулі. Національно-психологічні особливості мають безпосередній зв’язок із загально-психологічною проблематикою розвитку психіки людини. Вивчення і врахування національних особливостей людської психології мають сьогодні важливе значення для стабільного розвитку країни в економічному, політичному та соціальному плані. Національний характер висвітлюють історики, етнографи, соціологи і психологи. Серед дослідників українського національного характеру М. Костомаров, В. Липинський, Шлемкевич, Чижевський. У вітчизняній психології проблему національного характеру почали розробляти недавно і нині не існує одного напрямку дослідження.

Сьогоднішній аналіз історико-культурних та геополітичних умов формування українського характеру, нашого національного самоусвідомлення свідчить про ряд відхилень, що сформувались у наших характерах під впливом цих умов. З одного боку вони полягають у відмові від власної гідності, у байдужості до національних цінностей і бідності національних почуттів, з другого – гіпертрофія національної психіки. Ці відхилення є своєрідною реакцією на той національний гніт і те зазіхання на наше національне «я», яке пережив український народ впродовж багатьох століть.

Знання національних рис характеру, психологічних особливостей українського народу необхідне для самовдосконалення кожного індивіда.

Ми розуміємо, що національний характер не є сумою характерів окремих індивідів, але духовне здоров'я нації цілком залежить від духовності, національної самоусвідомленості кожної особистості

Подолання хиб національної психіки, особливо таких вад характеру як атрофія і гіпертрофія національних почуттів, вимагає знання причин появи цих відхилень.  

1. Поняття національного характеру

Поняття «національний характер» – одне з провідних в соціальній психології, але донині існує проблема з визначенням цього терміна, тому його використання спричиняє вживання інших етнопсихологічних категорій, які часто підміняють одна одну: психічний склад націй, ментальність, менталітет, національний темперамент. Останнім часом у науковій літературі спостерігається витіснення поняття національний характер такими поняттями як: менталітет і ментальність. Але більшість науковців розмежовують ці поняття, вважаючи це близькими по суті, але не абсолютно тотожними, не зовсім однаковими за складом. Так, зокрема, на думку І. Г. Дубова, національний характер є лише «частиною менталітету як інтегральної характеристики психологічних особливостей людей певної культури» [5;114]. Національний характер відповідає за емоційно-вольову сферу особистості. В первісному розумінні визначення «національний характер» використовувалось в літературі про мандрівки з ціллю висловити спосіб життя народу. Пізніш під поняттям «національний характер» одні автори визначали темперамент, інші приділяли увагу рисам, ціннісній орієнтації, ставленню до влади, відношення до праці тощо. Протиріччя в проблемі національного характеру досить часто виникають з приводу непорозуміння у визначенні одиничного, особливого, спільного.

Проблему національного характеру висвітлювали історики, етнографи, філософи і соціологи. Так Є. А. Багра мов визначав національний характер як «відображення у психіці представників націй своєрідних умов її існування, сукупність особливостей духовного обличчя народу, що проявляється у властивих для його представників традиційних формах поведінки, сприйнятті навколишнього середовища, які фіксуються в національних особливостях культури,

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні