Психологічний характер українців

себе низький рівень політичного і культурного виховання, слабкість національного інстинкту і національного почуття (в особливій мірі у східних українців). До негативних рис національного характеру українців, як відзначає Д. Чижевський, слід відокремити нерозуміння, схильність до анархізму, неузгодженість між словами та справами, невизначеність, обособленість, мрійливість, імпульсивність, індивідуалізм. Прояв більшості негативних рис пояснюється тим, що панування чужих держав на території України розвивало в українців сили протесту, анархічні інстинкти, водночас послаблюючи інстинкт організації. Так, відомий український вчений, професор І. Марчук, зауважував, що український народ відкидає всі форми співжиття, передумовою яких є сувора дисципліна і повне підпорядкування волі вищого, не беручи до уваги, що це має в результаті згубний вплив на його власну користь. На думку багатьох сучасних дослідників, однією з характерних рис української душі є інтровертність, і саме це визначає високий рівень індивідуалізму. За класифікацією К. Г. Юнга, інтровертними являються народи Сходу, що не знаходить пояснення в походженні народу і не може бути пояснено змінами, що були викликані періодом татарського іга. Тому питання щодо цієї установки підлягає подальшому дослідженню. Однією з рис національного характеру українців є, як, зокрема, називає її І. Ващенко,- шляхетна риса, своєрідний аристократизм ( аристократизм духа). І. Ващенко називає український народ – народом-аристократом, для якого характерні «. . . усвідомлення власної гідності і пошана до людської гідності взагалі». Історичні умови життя українського народу склалися таким чином, що «народні маси мусили відігравати активну роль» (боротьба з татарами, кочовими племенами), - «українці звикли поважати себе, у них виховувалась любов до незалежності, для українців не мало значення походження, службовий стан, зовнішнє положення людини – цінились духовні якості, мужність, відвага, мудрість» [2;33]. Аристократизм, як зауважує І. Ващенко, веде до індивідуалізму, проте індивідуалізм українця при певних несприятливих умовах може перетворитися в егоїзм, котрий може проявитися у формі амбіціонерства.  

Висновок

Опираючись на дослідження науковців, можна зробити висновок, що для національного характеру українців характерні такі основні ознаки, як: інтровертність вищих психічних функцій, що виражається в концентрації на проблемах внутрішніх, індивідуальних (індивідуалізм); прояв сентиментальності, емпатії, чутливості, потяг до краси, естетизм; анархічний індивідуалізм, що проявляється в прагненні до свободи особистісної з неприйняттям дисципліни і відсутність організації; домінування почуттів та емоцій над волею. Національний характер формується і може змінюватись частково, набувати нових рис на протязі певного часу під впливом історичних, культурних, соціальних факторів в процесі розвитку нації. Специфічні особливості національного характеру українського народу проявляються в сукупності типових рис, але цілісного значення часто набуває не сам перелік рис, а їх структура та форма вираження. Використання наукових знань та системного підходу є важливими принципами у дослідженні проблеми національного характеру.  

Список використаної літератури 

  1. Баронин А. С. Этническая психология. – Киев: Тандем,2000. – 264 с.
  2. Ващенко І
    Про психічні властивості українського народу. Психічні властивості українців і причини наших невдач. //Рідна школа. – 1992. - №2. – с. 30-35.
  3. Данилюк І. Історія психології в Україні. Західні регіони. Навч. посібник. – К. , 2003.
  4. Етнографія України. За ред. проф. Макарчука С. А. – Львів: Видавництво «Світ»,2004. – 518с.
  5. Кривонос І. Місце національного характеру серед інших етнопсихологічних понять. //Педагогіка і психологія. – 2005. – №2. – с. 105-116.
  6. Кукушкин В. С. ,Столяренко
1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні