Психологія спортсменів

План

1.         Передстартові стани    2

2.         Від тренувань – до стартів   3

3.         Практикум для спортсмена  4

4.         Що таке НЛП?    5

5.         Психологічні особливості емоційного стану спортсменів під час змагань   6

Будь-який спортсмен знає, що змагання – це не лише випробування фізичних якостей. Рівень психічного навантаження діяльності змагання незрівнянно вище тренувальною, в чому, напевно, і полягає особлива привабливість спорту.

 Кому із спортсменів не доводилося випробовувати перед змаганням дивний стан, коли відчувається тремтіння у всьому тілі, оніміння в ногах, неспокійно лізуть в голову нав'язливі думки про непокору коню, падіння, вкрадаються сумніву в результаті свого виступу. Це так званий «передстартовий стан».

 Вплив передстартового стану на організм неоднозначно. Воно або значно збуджує нервову систему, і під дією його спортсмен втрачає самоконтроль, або ж, навпаки, відбувається сильна загальмованість нервової системи, ведуча до скутості і що заважає свободі дій. Оптимальний стан знаходиться якраз десь посередині, коли людина тримає під контролем свій психологічний стан

 Сьогодні ми розглянемо три різновиди передстартових станів і постараємося навчитися справлятися із стресом.

Передстартові стани

 При збудженій нервовій системі спортсмена буквально б'є ПЕРЕДСТАРТОВА ЛИХОМАНКА (надмірно високий рівень емоційного збудження). Цей стан виявляється в сильному хвилюванні, тривозі, підвищеній нервозності (дратівливості), нестійкості настрою (різкому переході від бурхливої веселості до сліз), безпричинній метушливості, неуважності, ослабінні пам'яті, зниженні гостроти сприйняття, підвищеної відволікаємості уваги, пониженні гнучкості і логічності мислення, неадекватних реакціях на звичайні подразники, примхливості, переоцінці своїх сил (зайвій самовпевненості), нездатності повністю контролювати свої думки, відчуття, настрій і поведінку, невиправданій квапливості. Висока нервово-психічна напруга знижує працездатність м'язів і притуплює м'язово-рухове відчуття, погіршує здібність до розслаблення, порушує координацію руху.

 Пряма протилежність описаному вище стану – СТАРТОВА АПАТІЯ (відносно низький рівень емоційного збудження із-за виникнення охоронного гальмування і ослабіння збудження). Їй відповідають млявість, сонливість, відсутність бажання змагатися, пригноблюваний настрій, невпевненість в своїх силах, відсутність інтересу до змагань, ослабіння уваги, притуплювання гостроти сприйняття, зниження продуктивності пам'яті і мислення, погіршення координації звичних дій, нездатність зібратися до моменту старту, різке зниження вольової активності.

 Кращий стан спортсмена перед стартом називається БОЙОВОЮ ГОТОВНІСТЮ і характеризується оптимальним рівнем емоційного збудження. Цьому стану відповідають виражені, але помірні вегетативні зрушення. Психологічний синдром: напружене чекання старту, зростаюче нетерпіння, легеня, а інколи значне емоційне збудження, твереза упевненість в своїх силах (реальна оцінка своїх сил), висока мотивація діяльності, здатність свідомо регулювати свої думки, відчуття, поведінка і управляти ними, особиста зацікавленість спортсмена в участі в даних змаганнях, хороша концентрація уваги на майбутню діяльність, загострення сприйняття і мислення, висока перешкодостійкість по відношенню до несприятливих чинників.

Від тренувань – до стартів

 Перехід від тренувальної діяльності до змагання ставить перед спортсменом своєрідний психофізіологічний блок – не допустити виходу на позамежний режим. Це обумовлено тим, що на тренуванні спортсмен постійно закріплює стереотип дій на свідомо заниженому рівні психічного навантаження.

 Якщо не проводити тренування в режимі змагання – звідки ж тоді взятися умінню мобілізуватися? Існує елементарний фізіологічний закон: 5-7 повторень – і в тренуванні вироблений динамічний стереотип – виконувати рухову діяльність без істотного психічного навантаження.

 Але тоді виходить, що психологічна підготовка до змагань повинна здійснюватися на