Реальність та фантастика в романі „Портрет Доріана Грея” Оскара Уайльда та повісті „Портрет” Миколи Гоголя

Безіл створив портрет свого друга Доріана Грея, довершений витвір мистецтва. І читач дізнається, що у цьому витворі мистецтва мають втілитися нові принципи художника Безіла Холлуорда, його сприйняття краси. Лорд Генрі радить Безілу скоріше віддати портрет на виставку, тобто показати, відкрити красу людям. Але Безіл відмовляється і тим самим робить крок до своєї загибелі і як художника, і як людини. Безіл пояснює, що не хоче виставляти портрет, бо „надто багато вклав у нього самого себе”. Лорд Генрі спочатку не розуміє Безіла, навіть кепкує, адже Безіл зовсім нічим не схожий на портрет. Але в Уайльда тут йдеться не про зовнішню сторону мистецтва, форму, а про її внутрішній зміст. Портрет Доріана вийшов такий чудовий, бо митець його одухотворив, наділив його власною душею. І саме свій одухотворений витвір не хоче віддати людям Безіл. Через деякий час художник загине від руки Доріана Грея, людини, якою Холлуорд щиро захоплювався, і людиною, яка знехтує усіма моральними законами, Яка зробить своїм кумиром тільки чуттєві насолоди, а не духовність. Можливо, своїм вчинком, своєю відмовою зробити портрет, тобто одухотворену красу, надбанням людей Безіл і спричинив свою смерть.

 Як уже говорилося лорд Генрі Уоттон є одним із головних героїв роману „Портрет Доріана Грея”, і саме з його появою на сторінках твору і починається дія неординарного творіння Оскара Уайльда. Саме його цинічні розмови із захопленням слухає Доріан Грей. Погляди лорда так не схожі на традиційні, він по суті викладає певні положення естетизму

Генрі Уоттон у захваті від мистецтва, а до дійсності ставиться досить скептично. Коли портрет було закінчено, і розчулений художник дарує Доріану Грею картину, лорда ж Генрі теж вражає краса юнака, але він хоче опанувати і його душу, тобто надати фізичній красі певного внутрішнього змісту. Зміст цей добре відомий Безілу: відсутність моральних законів, насолода життям як життєва позиція. Лорд Генрі пропонує Доріану взяти участь у розвагах разом із ним, тим самим поклавши початок моральній деградації головного героя. Як уже говорилося раніше Генрі Уоттон обирає шлях спостерігача, який лише слідкує за чужим життєвим експериментом, у цьому процесі йому відводиться роль своєрідного каталізатора подій у романі та зокрема у долі Доріана Грея.

 Дуже часто лорда Генрі ототожнювали із самим творцем роману Оскаром Уайльдом, проте, можливо, й несподівано для самого себе автор заперечує філософську доктрину Уоттона і заставляє нас шукати інші життєві переконання та істини.

 Спочатку головний герой Доріан Грей не помічає своєї краси, але потім він знайомиться із лордом Генрі. В його словах – гімн молодості і красі і застереження, що вона пройде. Коли Доріан дивиться на свій завершений портрет, в ньому прокидається заздрість до портрету (тобто до самого зображення), адже його краса безсмертна, і він висловлює думку: „Якби портрет змінювався, а я міг залишатися таким, як я є, я б віддав за це душу”. Побажання Доріана матеріалізується. Відбувається поділ на форму і зміст. Портрет стає уособленням душі головного героя, його самого, а Доріан завжди залишається прекрасним і однаковим, наче портрет. Всі порухи душі героя, всі таємничі думки і бридкі бажання, всі злочинні вчинки відбиваються на портреті. З цього часу портрет і натурщик стають

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні