Релігійні організації

Релігійні організації

Первинною ланкою інституту релігії є релігійна група. Вона виникає на основі спільного відправлення релігійних обрядів, тобто символічних дій, в яких втілюються ті або інші релігійні вистави.

Історики свідчать, що в первісному суспільстві культові дії були вплетені в процес матеріального виробництва і суспільного життя і не виділялися в самостійний вид діяльності. Круг учасників культових дій збігався з довкола учасників трудових і інших соціальних дій. Тому релігійна група за своїм обсягом збігалася з іншими соціальними групами - племенами, родом, сусідською общиною і тому подібне Однією з істотних ознак, що відділяли один рід або плем'я від іншого, було спільне відправлення членами даного роду або племені релігійних обрядів.

Спочатку в культових діях брали участь на рівних підставах всі члени первісної общини. Диференціація їх функцій при відправлені обрядів відбувається лише по підлозі і віку. Залежно від рівня розвитку даних общностей провідну роль в культовій діяльності грають або жінки, або чоловіки. Проте у міру ускладнення суспільного життя виділяються спеціальні люди, які грають усе більш важливу роль в обрядах. Поступово в релігійних групах вичленяють фахівці з проведення культових дій: чаклуни, шамани. Вони утворюють своєрідну професійну групу, зайняту таким видом діяльності, як організація і проведення обрядів.

Спочатку ці професіонали очевидно обиралися общиною і не мали жодних привілеїв. Проте, пізніше, у міру монополізації культової діяльності, цей професійний шар перетворюється на особливу соціальну групу і стає частиною родової верхівки. Розвиток процесу інстітуциалізациі релігії наводить до формування такої системи стосунків, при якій керівники общин, старійшини племен і інші діячі, що здійснюють в них функції управління, одночасно ігралі провідну роль в релігійному житті общини. Як відзначає німецький історик І. Г

Бахофен*, в Древній Греції на стадії розкладання родових буд військовий керівник був одночасно і верховним жерцем. Це пов'язано з тією обставиною, що все суспільне життя на даному етапі було сакралізована. Всі найбільш важливі події внутрішньогромадського життя і міжгромадських стосунків супроводилися здійсненням культових дій. Проте, тут ще має місце збіг релігійної і соціальної спільності.

Становлення раннеклассового суспільства наводить до істотного ускладнення суспільного життя, у тому числі і релігійних вистав, а також до зміни соціальних функцій релігії. На передній план виходить завдання по регулювання помислами і поведінкою людей на користь правлячих кругів, доказу надприродного походження влади правителів. І тоді починають формуватися відносно самостійні системи культових дій - богослужіння і разом з ним організація служителів культа- жрецькі корпорації. Жрецька корпорація - це непросто професійна організація людей, зайнятих однотипною працею, а соціальний прошарок, або точніше, стан. У різних країнах і регіонах формування цього стану відбувається не однаково. У одних країнах жрецький стан формується як особливий стан усередині знаті, з якої виділяється група сімей, що спеціалізуються в даної області, і передавальна своє знання і соціальне положення по спадку. У інших країнах цей стан утворює замкнуту касту, що займає пануюче положення в суспільному житті (наприклад, брахмани в Індії).

Але і на даному етапі навряд чи слід говорити про утворення релігійної організації як самостійного соціального інституту. Тут ще здійснюється тісне переплетення господарсько-економічної діяльності, державно-правового регулювання і культовою практика. У раннеклассових суспільствах храми були власністю держави і в них накопичувалися величезні багатства. Жреческоє стан певною мірою є складовою частиною державного апарату. Але економічна потужність храмів і

1 2 3

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні