Релігійний культ стародавніх греків

План

Вступ

Релігія античної Греції

Релігія в епоху еллінізму

Міфологія Стародавньої Греції

Список використаної літератури

Вступ

Антропоморфне уявлення греків про своїх богів неминуче викликало відповідне ставлення до них — в їх очах боги були зрозумілі і близькі людиноподібні істоти і бажали те ж, що бажають люди. Жертву богу грек приносив сам і сам висловлював, що бажає одержати: конкретну допомогу чи що реальніше, пораду чи якусь гарантію на майбутнє. Жерці були більше адміністраторами, ніж священиками.

Вони доглядали за храмом, організовували релігійні збори, процесії, церемонії. Дуже важливою була їх роль у розшифровці передбачень, наслідків ворожіння. Як вже сказано, спадкового стану жерців не було. Жерцями були окремі державні особи (архонт тощо), а також особи за вибором, на певний строк.

Дуже важливим елементом давньогрецького релігійного культу були храми. Найбільш стародавні храми у греків були побудовані ще в XII ст. до н. е.

Для стародавніх греків храм був житлом богів, які були уособлені в скульптурах. Своє походження грецький храм бере від мегарона — жилого будинку. Спочатку для богів виділяли звичайні житлові будинки. Вони були скромними і невибагливими. Потім спеціально будувалися у місцях традиційного поклоніння богам на гірських вершинах, біля священних дерев і джерел, у священних гаях і дібровах

Оскільки храм розглядався як житло богів, то він споряджався усім потрібним для цієї мети з певними змінами: домашнє вогнище набрало вигляд олтаря, для зберігання храмового начиння і посуду відводилося невелике приміщення позаду — опістодом ("задня кімната"), в передній частині виділялися сіни — пронаос, центральна частина храму звалася наос чи целла, її великий розмір викликав застосування колон, з'явилися згодом колони на фасаді, утворився тип храму з колонами біля входу, так званий тип "простіль", храм з колонами і на задній стороні звався амфіпростилем, а з колонами на обох боках периптером ("з усіх боків обкрилений"), а якщо було два ряди колон — диптером. Будівництво храмів, прикраса їх колонами і статуями стимулювали розвиток архітектури і скульптури, вони стали головними напрямками давньогрецького мистецтва і надовго визначили шлях розвитку всього мистецтва Європи в цілому.

Для стародавніх греків храм, що був місцем відбуття релігійного культу, разом з тим був і важливим громадським приміщенням. В ньому зберігалися державні і приватні гроші і коштовності, твори мистецтва, різні документи, архіви, на кам'яних плитах були викарбувані тексти законів, а також тексти, присвячені видатним подіям. В храмах і поруч з ними відбувались народні збори, оголошувались рішення царів, архонтів, інших керівних осіб. Храм був не тільки культовою спорудою, але і певним політичним символом. Звідси зрозуміло, чому в архітектурі стародавнього світу, зокрема у греків, їх споруді приділялась велика увага. Серед семи чудес стародавнього світу називають споруду релігійного призначення: храм Артеміди Ефеської, статую Зевса Олімпійського І Колосса Родоського.

Однією з грандіозних культових споруд стародавнього світу була статуя бога Сонця, що її побудував Херес на острові Родосі біля 290 р. до н. е. Статуя мала в висоту 32 м, такої споруди стародавні греки не знали. Але в 223 р. до н. е. землетрус зруйнував її, уламки колосса здобули з води, але Хереса вже не було в живих, поновити

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні