Релігія і вільнодумство

План

1. Релігія і вільнодумство як світогляди

2. Основні історичні етапи розвитку вільнодумства

- Гносеологічні джерела та витоки вільнодумства.

- Соціальні джерела та витоки вільнодумства.

- Закономірності розвитку вільнодумства

3. Історичні форми вільнодумства

4. Вільнодумство в системі духовної культури

Використана література

1. Релігія і вільнодумство як світогляди

Світогляд — це система узагальнених уявлень (поглядів) людини на світ та її місце в ньому. Світогляд визначає духовний світ людини.

Саме у пізнанні світу полягає призначення людини. Ніщо інше і ніхто інший, крім людини, не може пізнати світ і того, що є в світі. Природа, як відомо, існує вічно, змінюється, переливається різними барвами. Але лише через людину та її світосприймання природа виступає як тепла і холодна, червона і зелена, добра і зла. Пізнання, знання та свідомість стали можливими для людини завдяки наявності в неї мозку, який, у свою чергу, є продуктом тривалого еволюційного розвитку природи.

Пізнаючи навколишній світ, людина починає пізнавати і себе в ньому, де вона усвідомлює себе як істоту природну, суспільну, особистісну. Єдність узагальнених уявлень про світ і своє місце в світі формує світогляд.

Розглянемо найістотніші риси світогляду.

1. Світогляд поєднує, синтезує наші знання та уявлення про світ, дає змогу освоїтись нам зі світом у цілому, почувати себе в ньому відносно комфортно, працювати і перетворювати його відповідно до цього бачення світу

У світогляді відображається не лише наше світорозуміння, а й світовідчуття і ставлення до світу, тобто виявляються в органічній єдності всі аспекти нашої психічної діяльності — розум, почуття і воля. Крім того, що є у природі (відоме нам) і що може у ній бути (наші припущення), світогляд формує наші уявлення про світ. Лише через світогляд ми дістаємо відповідь на питання про сенс людського буття.

II. Світогляд — вищий рівень духовного життя особи і суспільства. У ньому втілюються найвищі досягнення людського духу, він є адекватним вираженням досягнень усієї людської культури. За змістом і рівнем світогляду можна судити про зміст і рівень усього духовного життя особи і суспільства. Культура особи і суспільства зберігається і виявляється у світоглядних положеннях. Збагатити культуру людини — означає збагатити її світогляд; сприйняти те чи інше явище культури — означає сприйняти, засвоїти його світоглядний зміст.

III. Світогляд — духовна основа людської особистості. Решта явищ духовного життя особи і суспільства виростає на грунті світогляду.

Сама культура особи і суспільства входить коренями у світогляд, культивується на його основі і дає лише світоглядні результати. Культура людини і суспільства немовби ілюструє, розкриває зміст світогляду.

IV. Світогляд — духовна основа мотивів людської діяльності. Оволодівши світоглядом людини, змінивши його, можна змінити поведінку людини.

Ось чому боротьба за світогляд широких верств населення — це головна ставка в ідеологічних боріннях сучасності. Всесвітньо-історичний

1 2 3 4 5 6 7 8