Релігія як феномен людства

План

Філософсько-наукові тлумачення сутності й походження релігії

Структура сучасних релігій

Соціальні функції та роль релігії в суспільстві

Література

 Філософсько-наукові тлумачення сутності й походження релігії

  Протягом усієї історії розвитку культури суспільства людина намагалася пояснити складне соціальне явище - релігію, причини та умови її виникнення. Окремі представники  науки  і культури відповідно  до  своїх  філософсько-світоглядних поглядів давали  різноманітні визначення  сутності й походження релігії. Античні мислителі V ст. до н. е. Анаксагор,  Антифонт,  Ксенофан  уявляли,  що  люди, самі створили собі богів за своїм образом і подобою. Критій та Полібій вважали, що  люди вигадали богів, щоб наганяти на інших страх і змусити їх виконувати закони.   За уявленням  Демокрита, в

основі релігії лежить страх перед грізними явищами природи. За Епікуром, богів створили  страх і нікчемність.

  За  середньовіччя  з'явилася  своєрідна  концепція "трьох  ошуканців", буцімто  християнство, іслам  та  іудаїзм  виникли  внаслідок  пропаганди вчення  Христом,  Мухаммедом  ї  Мойсеєм.   Філософи ХVІІ - ХVIII ст.   також залишались  у полоні

уявлень про релігію як обман народу. Т. Гоббс вважав,  що  релігія  грунтується  на  вигадках,  що дозволені   державою.    Французькі   просвітителі ХVIII ст. Ж. Мельє, Ф. Вольтер, С

Марішель та ін. розуміли релігію як певний обман народу своєкорисливими  правителями  та  жерцями.   П.   Гольбах, не заперечуючи, що релігія пов'язана з обманом, причини її все ж таки вбачав у стражданнях і страху, що гнітять людину.

Певного  поширення  у  свідомості  набули  традиційно-буденні уявлення про релігію як  про сукупність легенд, фантастичних вигадок. Але якщо релігія справді є тільки наслідком уяви, вигадуванням, сукупністю легенд, то чому вона має великий вплив на свідомість і поведінку людей? І навпаки, чому відсутній такий вплив на людей у художній та науковій фантазії? Не можна погодитись із уявленням, що релігія - продукт обману, складена ошуканцями брехня. Якщо вона й справді така, то чому існує декілька тисячоліть? Чому люди не мають сили подолати нібито обман і нісенітницю? І потім, якщо релігія - обман, то як пояснити, що віруючим, як і іншим людям, властиві  прояви героїзму, самовідданості, доброти, моральності? Чому люди йдуть на самопожертвування заради ціеї начебто нісенітниці7 Згадаймо хоча б учинок боярині Морозової в ХVІІ ст. та долі інших старовірів в історії.

Зокрема, якщо говорити про негативну оцінку релігії, то вона використовувалась у минулому для ідеологічної, та навіть адміністративної, боротьби проти "релігійних ошуканців".   Досить згадати репресії проти священиків, руйнування церков у

Франції під час Паризької комуни, Албанії та СРСР. За Паризької комуни було знищено близько 8 тис. , а в СРСР тільки в 1917 - 1919 рр. - майже 820 тис. священнослужителів.

Нарешті, існує уявлення, що релігія є набір абсурдних,  примітивних  понять,  нікчемних  уявлень, що властиві людям із низьким рівнем культури та освіти. Але як тоді пояснити, що віруючі були і є високоосвічені й культурні люди? І чому люди не мають сили позбутися цих начебто примітивних та абсурдиих уявлень?

Окрім буденних уявлень про релігію, в історії людської думки були вироблені певні науково-теоретичні або  концептуально-ідеологічні пояснення сутності й виникнення релігії. Розгляньмо декотрі з найвідоміших конщептуальних пояснень релігії.

Всупереч  твердженням про  релігію  як  притаманну  людській  свідомості