Релігія як феномен людства
План
Філософсько-наукові тлумачення сутності й походження релігії
Структура сучасних релігій
Соціальні функції та роль релігії в суспільстві
Література
Філософсько-наукові тлумачення сутності й походження релігії
Протягом усієї історії розвитку культури суспільства людина намагалася пояснити складне соціальне явище - релігію, причини та умови її виникнення. Окремі представники науки і культури відповідно до своїх філософсько-світоглядних поглядів давали різноманітні визначення сутності й походження релігії. Античні мислителі V ст. до н. е. Анаксагор, Антифонт, Ксенофан уявляли, що люди, самі створили собі богів за своїм образом і подобою. Критій та Полібій вважали, що люди вигадали богів, щоб наганяти на інших страх і змусити їх виконувати закони. За уявленням Демокрита, в
основі релігії лежить страх перед грізними явищами природи. За Епікуром, богів створили страх і нікчемність.
За середньовіччя з'явилася своєрідна концепція "трьох ошуканців", буцімто християнство, іслам та іудаїзм виникли внаслідок пропаганди вчення Христом, Мухаммедом ї Мойсеєм. Філософи ХVІІ - ХVIII ст. також залишались у полоні
уявлень про релігію як обман народу. Т. Гоббс вважав, що релігія грунтується на вигадках, що дозволені державою. Французькі просвітителі ХVIII ст. Ж. Мельє, Ф. Вольтер, С
Певного поширення у свідомості набули традиційно-буденні уявлення про релігію як про сукупність легенд, фантастичних вигадок. Але якщо релігія справді є тільки наслідком уяви, вигадуванням, сукупністю легенд, то чому вона має великий вплив на свідомість і поведінку людей? І навпаки, чому відсутній такий вплив на людей у художній та науковій фантазії? Не можна погодитись із уявленням, що релігія - продукт обману, складена ошуканцями брехня. Якщо вона й справді така, то чому існує декілька тисячоліть? Чому люди не мають сили подолати нібито обман і нісенітницю? І потім, якщо релігія - обман, то як пояснити, що віруючим, як і іншим людям, властиві прояви героїзму, самовідданості, доброти, моральності? Чому люди йдуть на самопожертвування заради ціеї начебто нісенітниці7 Згадаймо хоча б учинок боярині Морозової в ХVІІ ст. та долі інших старовірів в історії.
Зокрема, якщо говорити про негативну оцінку релігії, то вона використовувалась у минулому для ідеологічної, та навіть адміністративної, боротьби проти "релігійних ошуканців". Досить згадати репресії проти священиків, руйнування церков у
Франції під час Паризької комуни, Албанії та СРСР. За Паризької комуни було знищено близько 8 тис. , а в СРСР тільки в 1917 - 1919 рр. - майже 820 тис. священнослужителів.
Нарешті, існує уявлення, що релігія є набір абсурдних, примітивних понять, нікчемних уявлень, що властиві людям із низьким рівнем культури та освіти. Але як тоді пояснити, що віруючі були і є високоосвічені й культурні люди? І чому люди не мають сили позбутися цих начебто примітивних та абсурдиих уявлень?
Окрім буденних уявлень про релігію, в історії людської думки були вироблені певні науково-теоретичні або концептуально-ідеологічні пояснення сутності й виникнення релігії. Розгляньмо декотрі з найвідоміших конщептуальних пояснень релігії.
Всупереч твердженням про релігію як притаманну людській свідомості