Ресурси політичної влади

Ресурси політичної влади

Ресурси влади - це потенційні засоби здійснення влади, які можуть бути використані, але ще не використовуються або ж використовуються недостатньо. Сукупність усіх можливих і фактично використовуваних ресурсів владарювання є потенціалом влади.

Ресурси - це

  1. предмети споживання
  2. кошти
  3. засоби, здатні вплинути на внутрішній світ, мотиви поведінки об'єкта, - преса, радіо, телебачення, засоби мистецтва;
  4. знаряддя, за допомогою яких можна позбавити людину тих чи інших цінностей аж до життя включно - каральні органи, зброя.

За характером вони поділяються на

1.   утилітарні - матеріальні й соціальні блага, пов'язані із задоволенням повсякденних інтересів і потреб людини.

2.   примусові - заходи адміністративного і кримінального впливу.

3.   нормативні - соціальні норми, насамперед правові й політичні норми

Серед ресурсів політичної влади можна виділити економічні, соціальні, силові, інформаційні та ін.

Економічні ресурси потрібні і для завоювання влади, і для реалізації її цілей, і для її підтримки.

Силові ресурси виконують функцію забезпечення оборони країни, охорони внутрішнього порядку, у тому числі забезпечення безпеки політичної влади, недопущення яких-небудь намірів на владу з метою її скинення.

Соціальні ресурси. Соціальна політика у великих сучасних західних країнах будується таким чином, що в збереженні існуючої політичної влади зацікавлена більшість населення: тут широка система страхування, високий рівень пенсійного забезпечення, широко розвита система благодійних організацій і т д.

Інформаційні ресурси — це засоби масової інформації

Для того, щоби великі маси людей могли вершити будь-які дії, направлені на досягнення єдиної мети, кожна людина з цієї маси повинна, по-перше, бути зацікавлена в здійсненні цієї мети, а, по-дрнге, всі ці люди повинні бути орієнтованими в своїй поведінці. Наприклад, коли великі маси людей виходять на демонстрацію, вони орієнтуються в своїй поведінці на дії організаторів цієї демонстрації: політичної партії,суспільної організації чи просто групи людей. В цьому випадку, організатори демонстрації являються орієнтаційним ресурсом, і хто володіє цим ресурсом, той і править поведінкою маси людей.

  Розглянемо ще один приклад орієнтаційного ресурса. В США існує премія національної кіноакадемії Оскар. При врученні цієї премії видаються спеціальні статуетки - Оскари. Декілька десятків статуеток в рік надаються американським кінематографістам, и тільки одна - иноземним. При цьому, дана кінопремія вважається багатьма людьми самою престижною не тільки в американському, але й в світовому кіно, і тому являється такою насправді. По справедливости, ця премія повинна була б вважатися самою престижною в американському кінематографі. Але, оскільки більша група професіоналів в ЗМІ називає цю премію найпрестижнішою в світовому кіно, то цієї ж точки зору дотримується й більша частина людей. Зверніть увагу на таку маніпулятивну тонкість: коли одна із статуеток все ж таки вручається неамериканцям, то премію вже неможна назвати чисто американською і її називають всесвітньою. Володіння подібним могутнім орієнтаційним ресурсом дозволяє Американській кіноакадемії в значному ступені впливати на процеси сввтового кінематографу так, як їй те потрібно.

  Цікавий приклад орієнтаційного ресурсу продемонстрували американські психологи. На оживленій вулиці поставили

1 2 3