Рибальство
ПЛАН
1. БУДОВА СТАВОВИХ ГОСПОДАРСТВ
2. СТАВОВИЙ ФОНД, ЙОГО СТРУКТУРА І ВИКОРИСТАННЯ
3. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ І ОСОБЛИВОСТІ ЛЮБИТЕЛЬСЬКОГО РИБАЛЬСТВА ТА ЗНАРЯДЬ ЛОВУ
1. БУДОВА СТАВОВИХ ГОСПОДАРСТВ
Основна виробнича база рибництва — штучні водойми, так звані стави, які залежно від будови бувають двох типів: руслові чи балкові, створені перегороджений: л земляною чи кам'яно-земляною греблею русла річки, струмка, балки; одамбовані, створен: огородженням земляною дамбою заплави річки, поду, солончакового масиву.
Руслові стави заповнюються річковою, джерельною, ґрунтовою, поверхневою від весняного танення снігу й дощовою водою, яка нагромаджується на відгородженій греблею ділянці. Площа ставу і його глибина залежать від рельєфу й нахилу місцевості, площі водозбору і гідрологічних характеристик водотоку. Глибина ставу біля греблі, як правила, становить, 2—5м і більше, далі до вершини водойми вона зменшується. При каскадному, ступінчастому розміщенні руслових ставів вони мають залежні подачу й скид води, тобто вода перепускається з верхнього ставу в нижній, що дає змогу економити водні ресурси.
Одамбовані стави будують: поблизу природних (озер, річок, лиманів) та штучних (водосховищ, каналів) водойм, які є джерелом водопостачання. У цих ставах (більш-менш однакові глибини, незалежне водопостачання, вони завжди спускні.
За характером використанні! стави поділяють на зимові та літні. До літніх належат неретсові, малькові, нерестово-малькові, вирощувальні, нагульні, ремонтні й маточні; до зимових— зимувальні. Також передбачено спеціальні стави — ізоляторні і карантинні
Все ширше почали використовувати малі водосховища, які являють собою штучні водойми площею від кількох десятків до кількох сотень гектарів з глибинами 2—5 м, призначені для різних господарських потреб (зрошення, технічне і питне водопостачання, рекреація). Можливість використання таких водойм для вирощування риби повинна визначатись у кожному Конкретному випадку, враховуючи інтереси основних (водокористувачів. Насамперед їх використовують як водопостачальні і нагульні водойми.
Для нормального функціонування рибницького ставу його оснащують спеціальними гідротехнічними спорудами, які забезпечують безперебійну подачу необхідної кількості води, водообмін, повне осушування ставу, оптимізують умови вилову риби. ;
Для створення рибницького ставу передусім необхідно збудувати водонапірні споруди — греблю (для руслових) чи дамбу (для одамбованих), які являють собою земляні чи кам'яно-земляні насипи трапецієподібної форми у перерізі. Кращі грунти для їх спорудження суглинкові та супіщані. Греблі і дамби будують пошарово (по 15—20 см), ретельно утрамбовуючи кожний шар, щоб запобігти фільтрації води. Для надійного сполучення тіла греблі (дамби) з підстилаючим грунтом й зменшення фільтрації можливе укладання з глини ядра чи замка всередині споруди. Розміри насипу залежать від площі і категорії ставу.
У рибницькі стави воду подають залежно від типу водопостачання (самопливне чи напірне) по різних водоводах: земляних каналах, лотоках, трубах, їхній діаметр і нахил визначають залежно від площі ставу й нормативу водообміну,
З водоводів воду у стави пропускають за допомогою трубчастих чи потокових водонапусків, які мають спеціальні рибозахис|н: споруди — фільтри.
Для спускання ставу в тілі греблі (дамби) обладнують. донні водоспуски, основою яких є башта-стояк, де встановлюють різного типу заслінки, і донна труба-лежак, через яку вода перепускається з ставу в скидний канал. Донні водоспуски роблять з металу, бетону чи залізобетону.
З метою повного висушування ставу як умови культурного ведення ставового господарства йо його ложу влаштовують систему каналів (меліоративну мережу): центральний від