Рибальство

ПЛАН

1. БУДОВА СТАВОВИХ ГОСПОДАРСТВ

2. СТАВОВИЙ ФОНД, ЙОГО СТРУКТУРА І ВИКОРИСТАННЯ

3.   ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ І ОСОБЛИВОСТІ ЛЮБИТЕЛЬСЬКОГО РИБАЛЬСТВА ТА ЗНАРЯДЬ ЛОВУ


1. БУДОВА СТАВОВИХ ГОСПОДАРСТВ

Основна виробнича база рибництва — штучні водойми, так звані стави, які залежно від будови бувають двох типів: руслові чи бал­кові, створені перегороджений: л земляною чи кам'яно-земляною греблею русла річки, струм­ка, балки; одамбовані, створен: огородженням земляною дамбою заплави річки, поду, солон­чакового масиву.

Руслові стави заповнюються річковою, джерельною, ґрунтовою, поверхневою від вес­няного танення снігу й дощовою водою, яка нагромаджується на відгородженій греблею ділянці. Площа ставу і його глибина залежать від рельєфу й нахилу місцевості, площі во­дозбору і гідрологічних характеристик водо­току. Глибина ставу біля греблі, як правила, становить, 2—5м і більше, далі до вершини водойми вона зменшується. При каскадному, ступінчастому розміщенні руслових ставів во­ни мають залежні подачу й скид води, тобто вода перепускається з верхнього ставу в ниж­ній, що дає змогу економити водні ресурси.

Одамбовані стави будують: поблизу при­родних (озер, річок, лиманів) та штучних (во­досховищ, каналів) водойм, які є джерелом водопостачання. У цих ставах (більш-менш од­накові глибини, незалежне водопостачання, вони завжди спускні.

 За характером використанні! стави поділя­ють на зимові та літні. До літніх належат неретсові, малькові, нерестово-малькові, вирощувальні, нагульні, ремонтні й маточні; до зимових— зимувальні.  Також передбачено спеці­альні стави — ізоляторні і карантинні

Все ширше почали використовувати малі водосховища, які являють собою штучні во­дойми площею від кількох десятків до кількох сотень гектарів з глибинами 2—5 м, призначе­ні для різних господарських потреб (зрошен­ня, технічне і питне водопостачання, рекреа­ція). Можливість  використання таких водойм для вирощування риби повинна визначатись у кожному Конкретному випадку, враховуючи ін­тереси основних (водокористувачів. Насамперед їх використовують як водопостачальні і нагульні водойми.

Для нормального функціонування риб­ницького ставу його оснащують спеціальними гідротехнічними спорудами, які забезпечують безперебійну подачу необхідної кількості во­ди, водообмін, повне осушування ставу, оптимізують умови вилову риби. ;

Для створення рибницького ставу переду­сім необхідно збудувати водонапірні спору­ди — греблю (для руслових) чи дамбу (для одамбованих), які являють собою земляні чи кам'яно-земляні насипи трапецієподібної фор­ми у перерізі. Кращі грунти для їх споруджен­ня суглинкові та супіщані. Греблі і дамби бу­дують пошарово (по 15—20 см), ретельно ут­рамбовуючи кожний шар, щоб запобігти філь­трації води. Для надійного сполучення тіла греблі (дамби) з підстилаючим грунтом й зменшення фільтрації можливе укладання з глини ядра чи замка всередині споруди. Роз­міри насипу залежать від площі і категорії ставу.

У рибницькі стави воду подають залежно від типу водопостачання (самопливне чи на­пірне) по різних водоводах: земляних кана­лах, лотоках, трубах, їхній діаметр і нахил визначають залежно від площі ставу й нормативу водообміну,

З водоводів воду у стави пропускають за допомогою трубчастих чи потокових водонапусків, які мають спеціальні рибозахис|н: спо­руди — фільтри.

Для спускання ставу в тілі греблі (дам­би) обладнують. донні водоспуски, основою яких є башта-стояк, де встановлюють різного типу заслінки, і донна труба-лежак, через яку вода перепускається з ставу в скидний канал. Донні водоспуски роблять з металу, бетону чи залізобетону.

З метою повного висушування ставу як умови культурного ведення ставового госпо­дарства йо його ложу влаштовують систему каналів (меліоративну мережу): центральний від

1 2 3 4 5 6 7

Схожі роботи