Рибальство

водонапуску до донного водоспуску і боко­ві, менш глибокі з ухилом до центрального у вигляді ялинки чи променів, що розходяться.

Обловлюють стави закидними неводами по повній воді та рибовловлювачами, обладнани­ми за донним водоспуском на скидному кана­лі. Розміри засобів вилову і рибовловлювачів залежать від площі ставу, лінійних розмірів, маси риби та її видової належності.

Особливий тип водойм — малі водосхови­ща різного цільового призначення, які не ство­рювались спеціально для риборозведення. Загальна площа, водойм такого; типу лише у під­порядкуванні сільськогосподарських підпри­ємств перевищує 1 млн.  гектарів. На відміну від спеціалізованих рибницьких ставів, вони належать до неспускних водойм багаторічного регулювання, не мають відповідного комплек­су гідротехнічних споруд, які б задовольняли вимоги технології рибництва, їхнє ложе не сплановане, обов'язкова наявність водозабо­рів, на яких відсутні ефективні рибозахисні споруди, утруднені умови вилову риби. Водой­ми цього типу утворюються за рахунок облад­нання низьконапірної (до 15 м висотою) греб­лі. За характером утворенню розрізняють по­дові, яружно-балкові, заплавні й руслові ма­лі водосховища. Вони наповнюються за раху­нок поверхневого стоку, повені, атмосферних опадів, рідше за рахунок природних і штуч­них водотоків. Однією з основних гідротехніч­них споруд, що дає змогу зберігати цілісність водойми, є протиповеневий аварійний водоскид. Рибогосподарське освоєння цих водойм потребує проведення певних підготовчих ро­біт, які включають у першу чергу обладнання рибозахисних споруд на подачі води, водоза­борах та водоскидах.

2
СТАВОВИЙ ФОНД, ЙОГО СТРУКТУРА І ВИКОРИСТАННЯ

Ставовий фонд — це земельні угіддя, зай­няті рибницькими ставами та іншими водой­мами, обвалованими дамбами, відгороджени­ми греблями з гідротехнічними спорудами для наповнення і спусканні води. Ставовий фонд вимірюється в гектарах водної площі і включає всі категорії водойм, які використову­ють рибницькі господарства.

Виробництво риби значною мірою зале­жить від структури ставових площ, правильно­го співвідношення нагульних і розплідних площ, забезпеченості господарств необхідними категоріями ставів. Це співвідношен­ня залежить від поставлених господарству завдань, рибо продуктивності ставів, маси рибопосадкового матеріалу й товарної риби, ви­дового складу вирощуваної риби, воно тісно пов'язане з рівнем 'інтенсифікації виробничих процесів.

У повносистемному короповому ставовому господарстві з дворічним оборотом, де рибо-посадковий матеріал вирощують лише для власних потреб, співвідношення ставів різних категорій може бути приблизно таким: нере­стові — 0,1 %, вирощувальні — 6, нагульні — 92, зимувальні — 0,2 і маточні — 1,5 % ставо­вої площі.

В інтенсивному ставовому господарстві, де застосовують ущільнені посадки, оптимальним можна вважати збільшений питомої ваги ви­рощувальних ставів до 10 %.

Площу маточних, карантинних, ізолятор­них Ставів та для перетримування товарної риби планують незалежно від співвідношення ставів інших категорій. Літньо-маточні стази становлять 1—3, карантинно-ізоляторні — близько 1 % площі вирощувальних. Площа ставів для перетримування товарної риби за­лежить від потужності господарства і строків реалізації живої риби.

Організація виробництва в ставових госпо­дарств ах залежить від якості ставового фонду, його стану (спускні, неспускні стави, їх роз­міри), а також від рівня технічної оснащеності його гідротехнічними спорудами (греблями, дамбами, водорегулюючими пристроями, на­сосними станціями, рибовловлювачами), які є активною частиною ставового фонду і визна­чають об'єктивні можливості підвищення рибопродуктивності.


3.   ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ І ОСОБЛИВОСТІ ЛЮ­БИТЕЛЬСЬКОГО РИБАЛЬСТВА ТА ЗНАРЯДЬ ЛОВУ

Рибальство, на тлі загальних закономірностей розвитку трудової виробничої людської діяльності, має свою багатовікову історію.

За археологічними даними, рибальство поруч з мислив­ством та збиранням плодів бере початок

1 2 3 4 5 6 7

Схожі роботи