Роль фразеологічних одиниць у художніх творах
Посилення інтересу науковців до проблем лінгвістики тексту зумовлює необхідність розгляду питань, пов'язаних із функціями фразеологічних одиниць у художніх творах.
Питанням функціонування фразеологізмів у текстах присвячено роботи Л. Г. Авксентьева, M. Ф. Алефіренка, В. М. Білоноженко, В. М. Вакурова, С. А. Ганжі, І. С. Гнатюк, С. Горожанової, І. В. Дубинського, В. С. Калашника, В. П. Ковальова, М. П. Коломійця, Л. Петленко, Ю. Ф. Прадіда, Л. Г. Скрипник, А
Мета розвідки - дослідження ролі фразеологізмів у художніх текстах.
Відповідно до мети поставлено такі завдання: дослідити роль контексту для функціональних властивостей фразеологічних одиниць у мові того чи іншого письменника, а також на основі конкретних текстів Б. Лепкого визначити стилістичне навантаження фразеологізмів.
Творчість Богдана Лепкого нерозривно пов'язана з розвитком національної мовної культури другої половини XX ст. Художні твори письменника відзначаються багатством мови, її образністю та виразністю. Одна з ознак його стилю - використання фразеологічних одиниць. Зіставлення фразеологічного потенціалу письменника всебічно демонструє органічний зв'язок із народною творчістю, глибоке знання загальнонаціональної ідіоматики. До цього часу немає ґрунтовного дослідження, присвяченого мові й індивідуальному стилю Богдана Лепкого на фразеологічному рівні.
Саме через призму авторського художньо-образного світобачення виступають фразеологізми в художніх текстах. Вони є органічним елементом у мові творів. Стійкі звороти - активний образотворчий чинник авторської оповіді. Через них письменник передає ставлення до зображуваних подій, акцентує смислову та стильову позиції мовних засобів. За допомогою фразеологізмів краще розкриваються читачеві внутрішній світ, настрій, світогляд персонажів тощо. Стилістичне використання фразеологізмів письменниками - творчий процес. Фразеологізми в художніх текстах - одне з невичерпних джерел посилення експресивності, поглиблення логізації викладу, тому вони набувають особливої естетичної значущості.
Зазначимо, що фразеологічна одиниця, виступаючи як компонент будь-якого тексту, тісно пов'язана з контекстом твору. Саме в контексті та живому мовленні виявляє вона повною мірою свій зміст. Аналіз фразеологічної одиниці в ізоляції від контексту малоефективний, не забезпечує розкриття глибини її семантики, оскільки фразеологізм здебільшого вступає у складні смислові стосунки з певним контекстом і залежить від нього.
Адже залежно від змісту контексту, дещо рідше від окремого слова чи словосполучення, фразеологічна одиниця набуває належного їй в цьому випадку звучання. Зміна структури та лексичного складу (трансформація) сприяє ще тіснішому зв'язкові її зі словами контексту. Внаслідок цього фразеологізм творить із контекстом щодо змісту єдину цілість. Якщо слово