Роль фразеологічних одиниць у художніх творах

ширші, ніж у сфері лексики. Тож особливості семантики слова та фразеологічної одиниці зумовлюють неоднакове їх призначення в художньому мовленні, оскільки у фразеологізмі конотативний елемент значення завжди домінує над денотативним. Фразеологічні одиниці, порівняно зі словами, як зазначає Л. Г. Скрипник, є виразнішими з емоційно-експресивного погляду [11, 10]. Здебільшого фразеологізми не лише називають предмети, дії, явища, а й одночасно оцінюють їх, виражають ставлення до них, експресивно характеризують. Естетична роль фразеологічних одиниць у художній літературі, вважає І. Б. Голуб, зумовлена їх природною образністю й емотивністю, а також умінням автора відібрати потрібний матеріал і ввести його в текст, підпорядкувати авторському задумові [14, 203].

Посилення інтересу науковців до проблем лінгвістики тексту зумовлює необхідність розгляду питань, пов'язаних із функціями фразеологічних одиниць у художніх творах.

Питанням функціонування фразеологізмів у текстах присвячено роботи Л. Г. Авксентьева, M. Ф. Алефіренка, В. М. Білоноженко, В. М. Вакурова, С. А. Ганжі, І. С. Гнатюк, С. Горожанової, І. В. Дубинського, В. С. Калашника, В. П. Ковальова, М. П. Коломійця, Л. Петленко, Ю. Ф. Прадіда, Л. Г. Скрипник, А

П. Супрун, В. Д. Ужченка, О. І. Федорова, Т. В. Цимбалюк, В. А. Чабаненка, М. М. Шанського, Л. Ф. Щербачук та ін. Усе ж у нашій науковій літературі ще мало праць, які спеціально висвітлювали б фразеологію мови окремих письменників.

Мета розвідки - дослідження ролі фразеологізмів у художніх текстах.

Відповідно до мети поставлено такі завдання: дослідити роль контексту для функціональних властивостей фразеологічних одиниць у мові того чи іншого письменника, а також на основі конкретних текстів Б. Лепкого визначити стилістичне навантаження фразеологізмів.

Творчість Богдана Лепкого нерозривно пов'язана з розвитком національної мовної культури другої половини XX ст. Художні твори письменника відзначаються багатством мови, її образністю та виразністю. Одна з ознак його стилю - використання фразеологічних одиниць. Зіставлення фразеологічного потенціалу письменника всебічно демонструє органічний зв'язок із народною творчістю, глибоке знання загально­національної ідіоматики. До цього часу немає ґрунтовного дослідження, присвяченого мові й індиві­дуальному стилю Богдана Лепкого на фразеологічному рівні.

Саме через призму авторського художньо-образного світобачення виступають фразеологізми в художніх текстах. Вони є органічним елементом у мові творів. Стійкі звороти - активний образо­творчий чинник авторської оповіді. Через них письменник передає ставлення до зображуваних подій, акцентує смислову та стильову позиції мовних засобів. За допомогою фразеологізмів краще розкриваються читачеві внутрішній світ, настрій, світогляд персонажів тощо. Стилістичне викорис­тання фразеологізмів письменниками - творчий процес. Фразеологізми в художніх текстах - одне з невичерпних джерел посилення експресивності, поглиблення логізації викладу, тому вони набувають особливої естетичної значущості.

Зазначимо, що фразеологічна одиниця, виступаючи як компонент будь-якого тексту, тісно пов'я­зана з контекстом твору. Саме в контексті та живому мовленні виявляє вона повною мірою свій зміст. Аналіз фразеологічної одиниці в ізоляції від контексту малоефективний, не забезпечує розкриття глибини її семантики, оскільки фразеологізм здебільшого вступає у складні смислові стосунки з певним контекстом і залежить від нього.

Адже залежно від змісту контексту, дещо рідше від окремого слова чи словосполучення, фразеоло­гічна одиниця набуває належного їй в цьому випадку звучання. Зміна структури та лексичного складу (трансформація) сприяє ще тіснішому зв'язкові її зі словами контексту. Внаслідок цього фразеологізм творить із контекстом щодо змісту єдину цілість. Якщо слово

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні